Яким українським виробникам зашкодять російські санкції - коментарі генерального директора Pro-Consulting Олександра Соколова. UBR.ua

Росія і Україна у вівторок, 17 грудня, обопільно оновили спрямовані один проти одного санкційні списки. Українські обмеження, затверджені Кабміном ще 27 листопада, в першу чергу торкнулися російських компаній, з самого початку не мають взаємозв'язків з українською економікою.

Так, українські санкції торкнулися понад 100 юросіб, серед яких компанії зареєстровані на території Росії і зареєстровані за російським законодавством в Криму. Також це юрособи, що забезпечують незаконну діяльність адміністрації РФ, незаконно здійснюють мовлення на захоплених в автономній республіці радіочастотах, або залучені до постачання матеріалів оборонно-промислового комплексу.

Зі свого боку РФ відповіла забороною на ввезення для відразу кілька різнорідних груп українських товарів куди більш споживчого властивості: кукурудзяного крохмалю, глюкози і глюкозних сиропів, медичних пристосувань, котлів центрального опалення, а також комплектуючих для насосів. Для частини виробників зазначеної продукції російський ринок досі залишався важливим. Кому з них доведеться переорієнтуватися і як швидко зможуть вони знайти альтернативний ринок збуту, з'ясовував UBR.ua.

Не все Дніпру патока

Дніпропетровський крохмальних-патоковий комбінат (ДКПК) в 2016 році завдяки девальвації гривні зміг істотно наростити експорт кукурудзяного крохмалю в Росію, опустивши ціни місцевого ринку на 30%. Це викликало занепокоєння місцевих виробників: так, асоціації "Роскрахмалпатока" навіть направляла звернення в федеральні органи виконавчої влади, вже тоді вимагаючи ввести заборону на ввезення в Росію кукурудзяного крохмалю і патоки.

В цілому, імпорт кукурудзяного крохмалю за той період для РФ виріс в чотири рази, а крохмальної патоки - в 14, при цьому експорт українських підприємств ДКПК і "Інтеркорн", нарощуючи з кожним місяцем, до вересня 2016 року склав 5191 тонну.

Керівник згаданої Асоціації Олег Радін також зазначив, що обсяг виробництва ДКПК найбільший серед всіх країн СНД, що дає підприємству можливість зайняти до 65% російського ринку крахмалопродуктов в перспективі.

Однак уже тоді Росія не була безальтернативним ринком збуту для українських виробників: так, загальний експорт кукурудзяного крохмалю з України в 2017-2018 роках стабільно зростав, а найбільшим споживачем вітчизняної продукції вже тоді кілька сезонів була Індонезія.

"Глюкозу з України перестали експортувати ще в 2018 році, частки Росії в поставках кукурудзяного крохмалю і глютену не перевищували 3%. Глюкоза, сиропи і інші продукти переробки кукурудзи - товар широкого спектру застосування, попит на який в глобальних масштабах стабільно високий, тому переорієнтація НЕ важко буде ", - зазначив в коментарі UBR.ua генеральний директор компанії Pro-Consulting Олександр Соколов.

Кому санкції зашкодять

Проте, від розширення санкцій переліку все ж постраждають окремі українські виробники - в першу чергу в сегменті котлів центрального опалення.

"Серед українських виробників найбільше постраждає сегмент котлів - на Російський ринок котлів доводилося 80% в 2018 році і 70% за станом на 1 половину 2019 року", - зазначив в коментарі UBR.ua Олександр Соколов, також спрогнозувавши поступове зниження виробництва даного виду продукції в Україні.

"У сегменті котлів останні три роки спостерігається така тенденція, що попит на українські котли в Україні досить стабільний, в той час як експорт в РФ скорочувався і без санкцій (раніше санкції були, але стосувалися тільки парових котлів). З огляду на якісні характеристики і найвищу конкуренцію на ринку європейських країн і порівняно невисоку потребу в котлах в південних регіонах, виробництво буде знижуватися за рахунок збуту продукції на експорт ", - розповів директор Pro-consulting.

В чому сенс?

З огляду на, що розширення санкцій не принесе особливої шкоди українській економіці і окремих її сегментів, постає питання про причини вибору конкретних позицій для заборонного списку.

"Можна припустити, що накладення санкцій стосувалося скоріше не галузей, які можуть бути стратегічно важливими для локального бізнесу, а конкретних компаній, які поставляють продукцію В Росію", - припустив Соколов.

Відзначимо, що, наприклад, кінцевим бенефіціаром згаданого Дніпровського КПК заводу є екс-президент України Петро Порошенко.

Більшою мірою розширення санкцій є імітацією боротьби, зробленої у відповідь на українські заборонні заходи, висловив думку в коментарі UBR.ua економічний експерт Олександр Охріменко. При цьому він зауважив, що, крім сфери енергоресурсів, ще залишилася "маса" бізнесу, як українського, що працює в Росії, так і навпаки, які ведуть справи через офшорні зони.

Компанія Pro-Consulting підготувала для Вас короткий перелік готових проектів на дану тему. Ознайомитися з проектами можна за посиланнями: