Mind спільно із системою аналітики відкритих даних Clarity Project представляє ренкінг найстійкіших агрокомпаній за 2022 рік. До нього увійшли 50 гравців, які за сукупністю показників виявилися найуспішнішими в період максимальної економічної турбулентності
Очевидний чинник, який визначив результат роботи за минулий рік, – пощастило чи не пощастило тому чи іншому гравцеві знаходитися далеко від зони безпосередніх бойових дій. Логічно, що більшість номінантів розташовані в Західних регіонах. Проте навіть перша десятка фіналістів доводить, що географічний чинник не завжди є визначальним.
У всьому іншому ж доволі складно усереднити характеристики, які призвели до успіху фігурантів – або, точніше, мінімальних втрат у період воєнної ескалації.
Також минулий рік виявив вигоди внутрішньої переробки: компанії, заточені під експорт сировини, були змушені знизити активність або зовсім зупинити діяльність через блокаду портів на Чорному морі та обмежені можливості «Укрзалізниці». Тоді як ті, хто переробляв вироблене всередині країни – у вигляді кормів чи постачав ресурси для українського харчопрому – посіли високі місця в ренкінгу.
Вас можуть зацікавити готові звіти по ринках від Pro-Consulting:
Будь-який звіт по ринку буде актуалізований за вашим запитом. Типова структура дослідження ринку – за цим посиланням.
У розрізі секторів АПК найбільшу стійкість демонструють виробники олійно-жирової продукції – але знову-таки посилені контрактами всередині країни – та/або такі, що спеціалізуються на виробництві бутильованої, тобто більш маржинальної продукції.
Наявність налагодженої логістики, доступу до залізниці та близькість підприємства до західних кордонів у 2022 році трактується як синонім слова «щасливчик».
Mind представляє детальний опис 10 найуспішніших підприємств, які змогли зберегти на наростити прибутки протягом воєнного 2022 року.
ПП «Оліяр»
Поєднання кількох факторів – місце розташування виробничих потужностей у відносно спокійній Львівській області, налагоджена логістика до Польщі та початкові сильні довоєнні ринкові позиції – дозволило компанії «Оліяр» вистояти й навіть зміцнитись у 2022 році.
Її флагманська торгова марка «Майола», традиційно представлена в західному регіоні, стрімко розширила свою присутність по всій країні, зокрема у столиці.
Завод «Оліяр» розташований всього в 100 км від кордону з Польщею, і компанія має власну «точку примикання» до залізниці – немислиму розкіш в умовах обмеженого морського експорту та значимості наземної логістики, що зросла до абсолюту. Завдяки цьому експорт продукції – зокрема маржинальної бутильованої олії – можливий з мінімальним плечем.
«Оліяр» був і залишається сімейною компанією – після смерті у віці 43 років її засновника, Івана Залізного, бізнесом керує його дружина Ірина.
ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат»
Ніжинський жиркомбінат був заснований ще 1896 року і на сьогодні є мультикультурним олійноекстракційним заводом, що переробляє насіння соняшнику, ріпаку та сої.
Останню глибоку реконструкцію завод пройшов якраз перед війною – у 2020–2021 роках тут було проведено глибоку модернізацію та введено в експлуатацію нові виробничі потужності, автоматизовано процеси. Підприємство здатне переробити 330 000 тонн соняшнику та виробити 140 000 тонн олії, 120 000 тонн кормового шроту та 20 000 тонн паливної пелети із соняшникового лушпиння на рік.
Ніжин посідає друге місце в Чернігівській області безпосередньо після обласного центру за масштабами військових руйнувань. Півтора місяці російська армія обстрілювала місто з артилерії. Підприємство, наскільки відомо, не постраждало, проте місцевій інфраструктурі, зокрема енергетичній і транспортній, було завдано шкоди.
Ніжинський жиркомбінат входить до ДК «Агрекс», другий актив якої – ТОВ «Сватівська олія». Враховуючи масштабні бойові дії в районі Сватового, підприємство в Ніжині надовго залишиться основним виробничим майданчиком «Агрексу».
ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат»
Після шоку першого місяця повномасштабного вторгнення, вже до квітня 2022 року ГК «Глобино» – один із найбільших українських м'ясопереробників – повідомила, що працює у повному обсязі, виробляючи понад 150 тонн продукції на добу. Щомісячний обсяг реалізації становить більш як 1700 тонн ковбасної продукції у всіх регіонах України.
Вертикально інтегрована структура групи зумовила її стійкість у період найвищої нестабільності.
Однак будучи підприємством повного циклу та маючи справу із сировиною, що швидко псується, компанія відчувала підвищені ризики через відключення електроенергії внаслідок атак росії на енергетичну інфраструктуру.
Восени 2022 року було оголошено, що «Глобине» планує переходити на альтернативні твердопаливні котельні, щоб знизити витрати на опалення і мати безперебійне джерело палива. Також компанія провела помірну оптимізацію виробничих процесів і вклалася в енергоефективність будівель.
Крім того, з урахуванням актуальних реалій було перейменовано два найпопулярніші її продукти – ковбасу «Московську» та сир «Російський».
ТОВ «Дельта Вілмар Україна»
ТОВ «Дельта Вілмар Україна» – донька транснаціональної агропромислової корпорації Wilmar International. В Україні вона є одним із найбільших постачальників олійножирової продукції та інгредієнтів для харчової промисловості. Компанія володіє перевалочним комплексом, заводом із переробки олійних культур і другим – з переробки тропічних олій, насамперед пальмової, яка широко використовується в харчопромі. Усе це свідчить про завидну стійкість, але є нюанс: активи «Дельта Вілмар» розташовані в передмісті Одеси, яке було й залишається об'єктом регулярних атак російської армії.
Наприкінці лютого 2022 року компанія тимчасово зупинила всі виробничі процеси через підвищену військову небезпеку, зокрема експорт, імпорт продукції та логістичну діяльність. При цьому було виконано постачання сировини підприємствам хлібобулочної та молочної промисловості для запобігання дефіциту товарів першої необхідності в Україні.
У міру відносної стабілізації обстановки в регіоні, а також поновлення хоч і в усіченому вигляді морського експорту, «Дельта Вілмар» відновила діяльність і повернулася до статусу лідера з експорту наливної рафінованої соняшникової олії.
ТОВ «Щедро»
Компанія «Щедро» відома широкому споживачеві своїми соусами – майонезом, кетчупом, гірчицями – під однойменною торговою маркою. Проте основу її бізнесу складають B2B-контракти: виробництво маргаринів-монолітів, спредів і кондитерських жирів для харчової промисловості.
У міру відновлення харчопрому, скоригувавши регіональну логістику з урахуванням внутрішньої міграції населення на Захід, компанія змогла у 2022 році вийти на порівняні з позаторішнім роком показники.
Значну роль відіграло й місце розташування активів – Львівський жиркомбінат не зачепив активних бойових дій.
З іншого боку, ще один завод компанії – гігант Запорізький оліяжиркомбінат розташовується безпосередньо біля лінії фронту і, за даними учасників ринку, «функціонує вкрай обмежено».
ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай»
«НВФ «Урожай» – рослинницький флагман найбільшого в країні виробника охолодженого м'яса птиці та одного з найбільших латифундистів, холдингу МХП.
Компанія вийшла на вражаючі фінансові результати у 2022 році – навіть з урахуванням корекції на девальвацію національної валюти, вони перевищують позаторішні.
У 2023 році також планується засіяти практично всі наявні площі – 352,5 тис. га у 12 областях України, переважно зерновими й олійними культурами. При цьому «Урожай» навіть зберіг ресурс для інвестицій у техніку та впровадження інноваційних технологій.
На відміну від більшості гравців агросектору, компанія не має проблем зі збутом продукції, оскільки не залежить чи майже не залежить від експорту, зокрема морського. Вирощений урожай використовується для виробництва комбікормів для власного поголів'я. Виробничі потужності зосереджені в Черкаській та Київській областях та під час бойових дій серйозно не постраждали.
ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат»
Група ViOil, до якої, крім Вінницького, входить Чернівецький олійножировий комбінат, мережа КХП та елеваторів – один із найбільших виробників та експортерів рослинних олій в Україні. На ринку її продукція реалізується під ТМ «Віолія».
Завдяки розміщенню у Вінниці, яку прийнято вважати глибоким тилом, активи підприємства та її контрагентів-фермерів не постраждали. У липні ViOil направила мільйон гривень на подолання наслідків ракетного удару рф по Дому офіцерів у центрі міста.
Більш серйозні ризики чатували на компанію з боку правоохоронців. Протягом минулого року проти ГК було відкрито три кримінальні провадження – зокрема, їй ставилася за провину можлива господарська діяльність «на користь громадянина російської федерації». Очевидно, малося на увазі бенефіціара компанії Віктора Паламарчука, хоча, наскільки відомо, російського громадянства в нього принаймні на сьогодні немає.
ТОВ «Глобинський переробний завод»
Глобинський переробний завод – один із основних активів холдингу «Астарта» – спеціалізується на переробці бобів сої та оптової торгівлі продуктами її переробки. У портфелі підприємства – високопротеїновий гранульований шрот, соєва олія, гранульована оболонка.
Проєктна річна переробна потужність заводу становить 230 000 тонн.
Саме соєвий напрям забезпечив, як випливає зі звіту компанії, небачені навіть у довоєнні часи фінансові результати «Астарти».
У 2022 році прибуток від реалізації продукції компанії перевищив пів мільярда євро – і це найвищий показник за всю публічну історію холдингу. Приріст стався завдяки зростанню продажів продукції переробки сої: її обсяги збільшились на 23% – до 211 000 тонн. Відповідно виторг сегмента від продажів соєвої продукції зріс на 36% – до 122 млн євро.
Торік компанія експортувала шрот і соєву олію до дев'яти країн світу, переважно до ЄС. Експорт цієї продукції забезпечив 86% виручки сегмента 2022 року проти 66% у 2021-му. Обмеження, накладені навесні 2023 року на українську агропродукцію країнами Східної Європи, не вплинули на бізнес і торгівлю «Астарти» – її ключовими ринками є країни Західної Європи.
ТОВ «Інтерстарч Україна»
Про те, що крохмаль – це «біле золото» і можливість переробити кукурудзу всередині країни, досягнувши тієї самої доданої вартості, Mind писав тут.
Крохмаль асоціюється насамперед із харчовою промисловістю, проте застосовується й у целюлозно-паперовій індустрії, виробництві текстилю, фармацевтиці та інших галузях.
За даними Pro-Consulting, компанія «Інтерстарч» контролює близько 80% ринку переробки кукурудзи в патоку та глюкозні сиропи. Компанія виробляє широкий асортимент крохмалопродуктів, які є ключовими інгредієнтами для харчової і нехарчової промисловості. 2022 року на руку їй зіграла дешевизна сировини: ціни на кукурудзу в Україні рекордно впали через затоварення та обмежений експорт.
З боку держави не все так гладко. Антимонопольний комітет України підозрює компанію у зловживанні монопольним становищем у 2018–2020 роках на національному ринку первинної реалізації крохмальної кукурудзяної патоки. На «Інтерстрач», поряд із компаніями Дніпровський КПК та ПрАТ «Інтеркорн», було накладено штраф у 283 млн грн.
Санкції були заперечені в суді, а в самій компанії активність АМКУ пов'язують із політичними мотивами, спрямованими проти колишнього бенефіціарного власника «Інтерстрач» – п'ятого президента України Петра Порошенка.
ДП «Кондитерська корпорація «Рошен»
У І кварталі 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, корпорація «Рошен» пережила один із найскладніших періодів у своїй історії. Продажі впали вшестеро, а експорт у першій половині року скоротився на третину. Виробничі майданчики у столиці та Борисполі були зупинені через бої за Київ.
Проте, за підсумками року, компанія зуміла проявити себе як один із найефективніших гравців у галузі. Їй на користь пішли вертикальна інтеграція та можливість спиратися на власну сировину – молочну продукцію, зернові, патоку та інші інгредієнти, які виробляють інші компанії холдингу «Укрпромінвест».
Також слід згадати розміщення виробничих потужностей у відносно не зачеплених бойовими діями регіонах – насамперед Вінницькому.
У воєнний 2022 рік «Рошен» не тільки зберіг свої позиції на внутрішньому та світовому ринку, входячи в першу тридцятку зі 100 найбільших світових виробників солодощів, а й зміг запустити нові продукти – трюфелі, марципани в шоколаді, а новий кокосово-мигдальний батончик взагалі став вірусним через його недоступність.
Джерело: MIND.ua