Поняттям «гофр» або «гофре» позначають стійкі паралельні хвилеподібні складки, що можуть формуватися на тканині (одязі), папері, металі або загалом на поверхні з будь-якого матеріалу. Гофрований картон (далі – ГК) складається мінімум з трьох шарів, два з яких – це плоский картон (так званий лайнер або топлайнер), а між ними – шар паперу хвилями (флюттінг). По ребру флюттінга відбувається приклеювання розчинним силікатом, картопляним крохмалем або іншими клеями, зазначеними у стандартах на такий картон (рис. 1).
Рис. 1. Тришаровий гофрокартон: схема та загальний вигляд
На позначення ГК використовується буква (для тришарових – Т), а також цифра, що позначає його клас. Крім того, для характеристики гофра (типу профілю), а саме, висоти й ширини хвиль, використовуються літерні позначення (А – велика, В – точна, С – середня, Е – мікрогофра і т. ін.). Зазначимо, що іноді зустрічається і двошаровий ГК (позначається літерою Д), але він набагато менш технологічний і практичний, тому для упаковки майже не використовується, при цьому тільки він виготовляється в рулонах і листах. Більш поширеним є п’ятишаровий ГК (відповідно, П). Упаковка з такого картону (гофроящики) використовується для крихких і таких, що легко б’ються, виробів. На рис. 2 представлені різні типи ГК, що ілюструють, зазначені аспекти класифікації.
Рис. 2. Різні типи гофрокартонів
Рис. 3. Окремі елементи гофроящиків (група 09 каталогу FEFCO)
Рис. 4. Різноманітні види гофроящиків
Ринок гофрованої картонної упаковки, як і ринок паперової упаковки, є вагомими сегментами пакувального ринку в цілому. Картони – це найтовстіший, міцний папір досить високої жорсткості, до них відносять матеріали вагою понад 200 г / м2, при цьому ключовою визначальною особливістю є сфера застосування. Важливою характеристикою картонів є їх склад. За цим критерієм нормують картони як у нас у країні (є стандарт, що характеризує технічні умови на коробковий картон), так і в європейських країнах, виділяючи три основні групи:
1) хромовий (або SBS) картон, чистий целюлозний з білою лицьовою поверхнею, має високі естетичні, показники міцності, технологічний, головний недолік – висока вартість;
2) хром-ерзац (або FBB) картон, оптимальний за співвідношенням показників ціна – міцність, має широкий діапазон зміни показників завдяки комбінуванню властивостей шарів. Містить як білену целюлозу, так і деревну масу (середній шар);
3) коробковий (або макулатурний, WLC) картон, використовується в масовому виробництві, істотно дешевший, ніж хромовий. Верхня межа щільності досягає 600 г / м2. Саме з картону цього виду й виготовляють більшу частину ГК тари (рис. 5).
Рис. 5. Продукти, для яких використовується упаковка з гофрокартону
Зауважимо, що гофрокартон був винайдений в Америці у 1871 році, а гофробумага – за 15 років до того в Англії та використана як прокладка для капелюхів. Зазвичай картон виготовляють у формі листа (полотна) з волокнистої маси, після чого з нього викрешуються ємності для упаковки. Нині складна коробка з ГК – один з найпопулярніших у світі способів упаковки, який, крім функцій власне тари, зазвичай несе ще й інформаційне навантаження, оскільки практично на кожній коробці з продукцією, крім основної інформації про упаковану продукцію, нанесені відомості про компанію-виробника (реалізатора). При цьому на ринку упаковки до нього висуваються такі самі вимоги, як і до всіх інших видів матеріалів для зазначених цілей. Вимоги до упаковки поділяються на три групи: зумовлені властивостями продукту, що підлягає пакуванню (а саме, його агрегатним станом, хімічною та біоактивністю тощо); зумовлені замовником (економічні, вид матеріалу для пакування, дизайн); зумовлені технологічними особливостями виробництва (технологічність процесу, конструктивні особливості та вимоги щодо уніфікації тари, відповідність вимог замовника умовам виробництва).
Причинами поширеності ГК для цих цілей, у першу чергу, служать економічність як власне матеріалу, так і процесу його виготовлення, а також зручність зберігання, перевезення, легкість і швидкість формування коробок найширшого спектра розмірів і конструкцій (див. рис. 4), надійність використання. Діапазон напрямів застосування картонно-паперової упаковки постійно зростає, при цьому домінуючою сферою (більше двох третин) залишається харчопром. Тут така упаковка конкурує з дешевим пластиком і, насамперед, з поліетиленовими пакетами. Істотним фактором, який пришвидшує розвиток паперового напряму, є більш високий рівень екологічності такої упаковки, що особливо важливо для України, де екологічна ситуація несприятлива в більшості регіонів, а в окремих місцевостях – просто катастрофічна. Ємність ринку картонної упаковки падала декілька років у період кризи та після, а починаючи з 2011 року почала демонструвати висхідний тренд і в 2013 році склала майже 642 тис. тонн. Цей показник сформований чотирма компонентами, серед яких домінує тара (ящики, коробки та ін.) з гофрованих картону та паперу. Частка цього субсегмента досягла 70,9%. Тара з негофрованих матеріалів виготовлена в кількості майже 70 тис. тонн, або 10,9%. Трошки більшою є частка іншої тари з паперу (12,7%), а останній, найменший за обсягом сегмент у зазначеній одиниці вимірювання складають пакувальні мішки (пакети). Важливо підкреслити, що облік і зіставлення показників за компонентами ринку утруднюється тою обставиною, що для вимірювання його ємності тільки в натуральному вираженні використовуються три різні одиниці – тонни, кв. метри і штуки. Через це часто буває складно оцінити дійсний характер зміни характеристик ринку.
Перевагою ринку упаковки з ГК і паперу є широкий асортимент пакованої продукції та спектр галузей економіки, де використовується така тара, що дозволяє нівелювати сезонний компонент, який проявляється в окремих зазначених сегментах у різні періоди. Водночас така суттєва прив’язка до галузей зумовлює кореляцію показників ринку упаковки та характеристик відповідних галузей. Таким чином, при загальному підйомі виробництва зростатиме ємність ринку картонно-паперової упаковки і, відповідно, навпаки. Сказане ілюструє згадане вище зниження ємності цього ринку в післякризовий період.
На українському ринку існує організація, що об’єднує учасників цього ринку та захищає їх інтереси, – Асоціація «Укрпапір». Згідно з її даними, сучасне висічне обладнання (більше 80 агрегатів) для виготовлення коробок і ящиків із ГК встановлено на багатьох підприємствах, причому не тільки спеціалізованих, але і на великих підприємствах галузей – споживачів гофрокартону. В цілому виробників такої упаковки групують на:
1) підприємства повного циклу. Це декілька великих комбінатів – лідерів українського ринку, які спеціалізуються на картонно-паперовому бізнесі з виділенням пакувального напряму;
2) виробники ящиків (коробок) з покупного листового ГК. Такі компанії закуповують потужне сучасне обладнання, але не хочуть мати справу з сировиною;
3) окремі підприємства останньої групи бажають останній етап виробництва ГК реалізовувати самостійно. В закупівлі у них тарний картон, клей і папір для гофрування. При цьому сегмент устаткування у них є достатньо наповненим.
Загальне число представлених на ринку компаній наближається до 400. Лідери стійко утримують першість, до них належить ряд комбінатів, серед яких Київський, Рубіжанський (разом з Трипільським) і складові ТОВ «Основа Папір» Жидачівський та Ізмаїльський ЦПК. Перераховані компанії утримують понад 60% вітчизняного ринку, їх продукція має попит на зарубіжних ринках. Окрему експортоформуючу продукцію виділити складно, максимальну частку має, як і у сфері виробництва, упаковка з гофрованих паперу та картону (більше 40% загальних поставок за кордон), частки ж пакувальних мішків і пакетів, а також негофрованих виробів приблизно збігаються (близько 30%) . І хоча домінуючим напрямом є російський (разом з білоруським – понад 80% продукції, що надходить за кордон), проте серед споживачів вітчизняного пакувального картону з’явилася така відома країна – виробник паперу, як Фінляндія.
Оскільки однією з умов успішного розвитку будь-якого підприємства є диверсифікація продукції, випуск нових її видів, охоплення нішевих напрямів, технологами у сфері картонно-паперової упаковки розроблені фільтрувальні картони (для харчових і технічних середовищ), вогнетривкі та водостійкі картони, а також ті, що використовуються для ізоляції електрообладнання. При цьому вся продукція, що виробляється, класифікується згідно з торговою номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності.
Про важливість розглянутого сегмента свідчить той факт, що для освітлення стану справ в ньому навіть видавався спеціальний он-лайн журнал «Картон і гофрокартон» (крім такого відомого видання, як журнал «Мир упаковки», що виходить російською мовою з 1998 року). Рішення проблем оновлення виробничої бази, а також формування власних джерел якісної сировини в умовах виходу економіки країни в цілому у зростання стане потужним поштовхом для подальшого розвитку ринку картонної упаковки.