У понеділок, 5 лютого американський промисловий фондовий індекс Доу-Джонса протягом одного дня впав на 1 175 пунктів або 4,6%. Це означає помітне зниження вартості акцій технологічних гігантів і, відповідно, мільярдних втрат для найбагатших підприємців США.
Що це було?
Події 5 лютого виявилися для фінансистів неприємними і разом з тим цілком передбачуваними. "Зростання американського фондового ринку триває вже 9 років з 2009 року, що стало другим за тривалістю трендом за всю історію. За цей період фондові індекси США виросли більш ніж на 300%, тоді як ВВП - лише на 35,5%", - говорить Андрій Шевчишин, старший аналітик ГК FOREX CLUB. На його думку, в такій ситуації виправданим було б зростання фондових ринків на 150%, але ніяк не на 300%.
Перегрівання ринку багато в чому посприяв фактор Трампа. Як пояснив Фокусу Тарас Кучер, менеджер з управління активами "ОТП Капітал", в 2016 році після несподіваної перемоги на президентських виборах в США Дональда Трампа, американські інвестори занадто захоплено сприйняли заплановану новим президентом податкову реформу, після реалізації якої підприємства могли отримати значне зниження податкового навантаження , і як наслідок, збільшення прибутковості і капіталізації. Тому за останні півтора року ринок зростав надто інтенсивно, досягаючи все нових історичних максимумів.
"Ситуація нагадувала фінансовий міхур, який ось-ось повинен лопнути, але ринок продовжував зростати, ігноруючи ризики, і інвестори постійно поспішали купити акції, що дорожчають, - каже Віталій Сівач, трейдер групи ICU. - Очевидно, таке зростання не може тривати нескінченно". На думку співрозмовника Фокуса, уповільнення динаміки в кінці січня 2018 року спонукало деяких учасників ринку фіксувати прибуток, через що вартість акцій упала, спонукаючи ще активнішу їх розпродаж. Цей процес і обвалив індекси по всьому світу.
На думку Олександра Соколова, генерального директора компанії Pro-Consulting, ще одним каталізатором процесу стало призначення на пост глави ФРС Джерома Пауелла, людини з адміністрації Трампа - в очікуванні збільшення ставки на засіданні ФРС під його керівництвом в березні 2018 роки інвестори поспішили завчасно позбавлятися від активів, що втрачають прибутковість.
Причиною можливого підвищення ставки ФРС може стати прискорення інфляції на внутрішньому ринку США. "У разі посилення зростання цін центральні банки будуть змушені вдатися до більш жорсткої монетарної політики, в результаті чого збільшиться вартість грошей і знизиться активність на ринках капіталу", - говорить аналітик інвестиційної компанії ConcordeCapital Євгенія Ахтирко. На її думку, масовий розпродаж акцій як раз і була пов'язана з раптово посилилися побоюваннями з приводу інфляції.
І що тепер буде?
Більшість опитаних Фокусом експертів розповідають про два можливі сценарії розвитку подій. Найбільш сприятливий з них, на думку Євгенії Ахтирко - перехід до більш помірних темпів зростання акцій після корекції.
Олександр Соколов вважає, що після 5 лютого незначне зростання індексів Dow-Jones, NASDAQ і S & P 500 вказує на те, що події, що відбулися на фондовому ринку навряд чи стануть початком нового витка кризи і швидше є корекцією ринку. Якщо ситуація буде розвиватися відповідно до викладеного вище оптимістичним прогнозу, до другої половини року або навіть швидше ринок може відновитися, вважає Андрій Шевчишин.
Втім, аналітики не виключають реалізації більш тривожного сценарію. У гіршому випадку, за словами Віталія Сівач, нас очікують досить інтенсивні продажі на ринку акцій, схожі на ті, які спостерігалися в 2008 році в розпал фінансової кризи. "Можливо, різке падіння індексів акцій по всьому світу і є перший симптом наближення глобальної економіки до чергової рецесії. Але точно говорити про це ми ще, звичайно ж, не можемо", - висловлює побоювання співрозмовник Фокуса.
А нам що до того?
Українським громадянам, які в більшості своїй сконцентровані на внутрішніх проблемах, драматичні події на американських біржах навряд чи здадуться цікавими. Адже, як вважають багато хто, на Україну це не матиме ніякого впливу.
Однак український фондовий ринок вже відреагував. "Поява ризиків на розвинених ринках завжди негативно відбивається на ринках країн, що розвиваються, і українські інвестори у вівторок, 6 лютого ця яскраво продемонстрували, - констатує Тарас Кучер з" ОТП Капітал ". - За день індекс Української біржі знизився на 3%, а протягом торгової сесії навіть показував негативну динаміку більше 5% ". Разом з тим співрозмовник Фокуса вважає, що говорити про будь-яке значний вплив цього фактора на українську економіку поки рано.
Неприємним для України наслідком подій 5 лютого може стати зміна кон'юнктури на зовнішньому ринку капіталу. "Швидше за все, думка про інфляцію і про можливість посилення монетарної політики в США тепер буде витати в повітрі, зменшуючи апетит інвесторів до ризику, - говорить Євгенія Ахтирко з ConcordeCapital. - Тому вихід України на зовнішні ринки запозичень в 2018 році може виявитися більш складним, ніж бачилося раніше, або взагалі неможливим ".
Нагадаємо, міністр фінансів Олександр Данилюк недавно повідомив, що до липня 2018 року Україна планує розмістити новий випуск єврооблігацій. Обсяг чергового запозичення на зовнішньому ринку може скласти $ 1,5-2 млрд. Раніше - у вересні 2017 року Мінфін вже випустив 15-річні євробонди на $ 3 млрд. Подібний успіх України на вільному ринку капіталу привів до деякого охолодження відносин з Міжнародним валютним фондом. Українські чиновники, зайнявши у інвесторів дорогі гроші, стали менш охоче виконувати непопулярні і невигідні для влади зобов'язання перед МВФ.
Як зазначає Ахтирко, при відсутності можливостей для запозичення на ринках капіталу, зросте критичність виконання вимог МВФ, які є умовою для отримання нового траншу в рамках кредитної програми. Зокрема, мова йде про антикорупційне суді, створення якого останнім часом стало каменем спотикання у взаєминах між Україною і її головним кредитором.
Якщо ситуація в США буде розвиватися за негативним сценарієм, падіння глобальної економіки, на думку Віталія Сівач з групи ICU, може знизити світовий попит на українську продукцію і бажання інвестувати кошти в нашу країну. Це вплине на динаміку українського ВВП, яка і без того залишає бажати кращого (2% в 2017 році).
Втім, і таку ситуацію не можна називати безвихідною. "Реформи всередині країни, спрямовані на захист прав інвесторів, на відкритість і свободу для бізнесу, на створення прозорих і єдиних для всіх правил гри, можуть зробити для зростання ВВП України набагато більше, ніж складе шкоду, принесений черговий рецесією", - обнадіює Сівач.
Компанія Pro-Consulting підготувала для Вас короткий перелік готових проектів на дану тему. Ознайомитися з проектами можна за посиланнями: