Зростання після падіння: аналітичний огляд ринку торгово-розважальних центрів Києва
У 2016 році ринок торговельної нерухомості столиці значно поліпшив свої показники після падіння, що прийшов на період з 2014 по 2015 роки. Початок 2017 року також ще охарактеризувався наявністю позитивних тенденцій в даній галузі - сегмент помітно набирає обертів і поступово виходить на докризові показники. Подібне зростання дозволяє говорити про можливу появу в Києві нових ТРЦ.
Обсяги введення в експлуатацію нових торгових площ на території столиці досягли максимуму в 2016 році за рахунок відкриття таких ТРЦ як New Way (16 тис. М2, 3 черга), МІСТЕЧКО (2,2 тис. М2) та Lavina Mall (170,3 м2 ). Більш детально дана динаміка представлена на діаграмі нижче:
В цілому ж, всі торгово-розважальні центри столиці класифікуються в залежності від ряду факторів, до яких відносяться розташування (районні, окружні, регіональні торгові центри, аутлет і спеціалізовані магазини) і вид послуг, що надаються. На сьогоднішній день в Києві працює велика кількість районних і окружних ТРЦ (таких, як «Мармелад», «Точка», «Квадрат» і т.д.), які обслуговують конкретні райони. Проте популярність таких центрів останнім часом падає. Разом з тим, збільшується відвідуваність окружних ТРЦ ( «OceanPlaza», «LavinaMall», «SkyMall» і т.д.), в яких кияни вважають за краще не тільки здійснювати покупки, але і проводити вільний час.
Причинами значного спаду ринку торговельної нерухомості в 2014-2015 роках стало зниження купівельної спроможності населення через нестабільність курсу валют, зростання тарифів ЖКГ, а також збільшення рівня цін. Дані фактори привели до перерозподілу доходів населення в сторону найбільш необхідних придбань і номінальному зменшення ряду статей витрат, таких як «Відпочинок і культура», «Ресторани та готелі», «Різні товари та послуги», які, в свою чергу, відносяться до сегментів роботи ТРЦ.
У період з 2014 по 2015 року загальна структура витрат населення істотно не змінилася. Більше половини всіх доходів (57%) споживачі витрачали на придбання продуктів харчування, 10% -13% бюджету витрачалося на оплату рахунків ЖКГ, 7% - на покупку одягу та взуття.
За вказаний період обороти роздрібної торгівлі в столиці і Україні в цілому демонстрували зростання в грошовому еквіваленті за рахунок високих показників інфляції та девальвації гривні. Реальне зростання оборотів торгівлі в Україні склав + 1%, в той час як в Києві було зафіксовано падіння на рівні 10%, що спричинило за собою падіння торгового обороту ТРЦ.
Варто також відзначити, що оборот роздрібної торгівлі безпосередньо залежить від реальної заробітної плати населення. Найбільший розрив між реальною зарплатою населення і роздрібним товарообігом спостерігався в 2016 році після підвищення офіційної заробітної плати до 3200 грн.
