АПК в Україні: аналіз впливу кризи та карантину
Введення карантинних заходів в Україні мало вплив на діяльність фактично всіх секторів економіки. Виключенням не стало й сільське господарство. Від кризи, через вірус COVID-19 найбільше постраждало овочівництво, проте й інші галузі також мають втрати.
Плодоовочевий бізнес в Україні в основному представлений малими та середніми фермерськими господарствами, або домогосподарствами, які характеризуються невеликими обсягами виробництва та реалізації. Саме тому, близько 80% плодоовочевої продукції в Україні збувають через базари та місця стихійної торгівлі. Ті ж 20%, які реалізовуються через супермаркети, зазвичай вирощуються середніми підприємствами, які можуть забезпечити безперебійні поставки та відповідають необхідним стандартам. Деякі невеликі фермери можуть реалізовувати продукцію закладам громадського харчування.
Кінець квітня – початок травня характеризується тим, що дрібні фермери реалізовують на ринках ранню картоплю та капусту, зелень, тепличні огірки та помідори. Крім того продають минулорічні запаси картоплі, буряку, моркви та капусти.
Пропонуємо також почитати матеріал про ринок овочевої консервації в Україні
Впровадження карантинних заходів позбавило багатьох підприємців змоги реалізувати вирощені овочі. Адже базари та заклади громадського харчування, як місця великого скупчення людей та з великим ризиком поширення вірусу COVID-19, були закриті. Серйозність ситуації для даного бізнесу пояснюється сезонністю виробництва. Крім того, для фермерів, ранні овочі та фрукти цінні тим, що їх можна реалізувати за вищою ціною. Адже, якщо ранні огірки можна продати за 35-40 грн/кг, то в сезон їх ціна знижується в 2,5-3,5 рази. На відміну від цибулі чи буряку, ранні овочі та зелень швидко псуються, а значить їх не можна продати після закінчення карантину. Таким чином, фермери змушені просто працювати в збиток, а вирощену продукцію викидати або віддавати за безцінь. Більше пощастило тим підприємцям, які продають овочі на оптових ринках,і які продовжують працювати під час карантину. Серед таких ринків Шувар (Львів), Столичний (Київ), Нежданий (ринок у Херсонській області, який 21 квітня відновив роботу). В той же час, підприємці, які збували свою продукцію на місцевих ринках вийшли на мирні пікети. Такі акції відбулися в Херсонській, Полтавській, Харківській, Закарпатській, Вінницькій областях.
Висновком з цього стала робота над варіантами можливого відкриття базарів, та розроблення умов та правил, за якими вони мають працювати. А вже 29 квітня Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке дозволяє відновити роботу тих продовольчих ринків, які відповідають встановленим санітарним нормам. Основна умова для відкриття – рішення територіального органу Держпродспоживслужби про дотримання протиепідемічних вимог. Загалом, вже з 30 квітня відкриються базари у Вінниці, Полтаві, Одесі та інших містах України.
Можливо вас зацікавить стаття про наслідки COVID-19 для ключових галузей економіки України
Відкриття базарів не зможе повністю врятувати ситуацію. Адже, навіть попри зростання пропозиції, попит на свіжі овочі та фрукти знижується. Так, переведення країни в режим карантину в першу чергу призвело до зниження рівня доходів населення. Багато людей втратили роботу, і в період карантину не можуть знайти нову. Інші ж були вимушені йти у відпустку за власний рахунок. Зменшення надходжень спонукає населення заощаджувати. Звісно, якщо можна не купити новий одяг, то з продуктами харчування так не вийде. Проте й тут не все так однозначно. Адже перш за все, споживач буде обирати найпотрібніші продукти, з тривалим терміном зберігання. До таких "захищених" категорій можна віднести хліб, яйця, молоко, м’ясо, крупи, овочі борщового набору (картопля, морква, буряк, цибуля). В той же час споживання овочів та фруктів, які швидко псуються, знижується.
Частково ще одним наслідком закриття базарів та карантинних обмежень стало зростання обсягу імпорту овочів. Так, втративши можливість купити свіжі овочі на базарі, споживачі почали їх купувати в супермаркетах. В той же час, значна частина продукції в супермаркетах має імпортне походження.
Якщо відкриють ринки, то це спочатку може призвести до зростання цін на овочі, остільки фермери хотітимуть хоч якось компенсувати збитки, проте вже згодом великий обсяг пропозиції і обмежений попит стабілізують ціни.
Якщо ваш бізнес зіткнувся з невизначеністю через кризу, вам необхідно провести аналіз ринку, і дізнатися, які реальні прогнози
Ще один напрямок в агропромисловому комплексі, який може постраждати від COVID-19 – це зерновиробництво. Проте, якщо в ситуації з овочами проблема локальна, то з зерновими – більш глобальна.
Україна є одним із світових лідерів за обсягами виробництва і експорту зернових. Основними товарами являються пшениця та кукурудза. В 2019 р. експорт аграрної продукції склав 22,15 млрд дол., з них 16,6% прийшлося на пшеницю і 23,56% - на кукурудзу.
В структурі виробленої продукції, експортується 64% пшениці і 85% кукурудзи інша частина переробляється всередині країни в основному на корм (кукурудза) та борошномельні вироби. Тому, падіння цін на зернові в світі призведе як до зменшення валютних надходжень в Україну, так і зниження цін на внутрішньому ринку.
Рекомендуємо почитати тези з доповіді нашого аналітика про транспортну логістику зернових
Крім того, в Україні ситуація на ринку зернових може усугубиться за рахунок скорочення обсягів виробництва та зниження якості. Так, минулого року в Україні був черговий рекордний збір зернових у 74,7 млн тонн. Проте цього року такого рекорду може не бути.
Недостатня кількість опадів під час осінньої посівної, майже безсніжна зима, теплий березня привели до того, що в ґрунті в деяких аграрних регіонах спостерігається низький запас продуктивної вологи. В квітні в деяких районах Одеської області через посуху частина посівів пропала.
Щодо прогнозів врожайності кукурудзи говорити ще рано, остільки наразі ще тривають посіви цієї культури.
Тепла зима також може стати причиною появи грибків та захворювань, що в свою чергу відобразиться на якості зернових. Крім того, виробники будуть змушені збільшити витрати на ЗЗР, що призведе до зниження їх прибутковості в майбутньому.
Також вам може бути корисний огляд ринку сільськогосподарських тракторів в Україні
Формування цін на зернові відбувається в основному на міжнародному рівні. Основними ринками збуту кукурудзи в 2019 році стали Китай, Іспанія та Єгипет, а пшениці – Єгипет, Індія.
Зернові є основною продовольчої безпеки багатьох країн, тому в 2020 р. можна очікувати на зростання попиту на пшеницю. Тим не менш, такі світові гравці як Україна, Росія та Казахстан мають обмеження на експорт. Так, в Україні щорічно підписується Меморандум між експортерами, борошномелами та Мінекономіки про обмеження експорту зернових. На сьогодні домовленість становить 20,2 млн тонн до 1 липня 2020 року. Наявність таких обмежень та зростання попиту в майбутньому можуть привести до зростання цін на міжнародних ринках.
Крім того, якщо говорити про інших світових гравців, то цього року США зменшили посівні площі під пшеницею, тоді як в Європі ситуація із зерновими теж не найкраща.
У нас доступний до покупки готовий аналіз ринку спирту в Україні за 2019 рік
Загалом, більшість українських аграріїв будуть збільшувати площі під кукурудзою. Проте, можуть не виграти на цьому. Зважаючи на нинішню ситуацію, ціна на кукурудзу в 2020 р. не буде високою. Основний вплив на формування ціни матимуть:
- зниження виробництва етанолу. Значна частина американської кукурудзи переробляється на етанол в середині країни. Проте, протягом останніх тижнів спостерігається скорочення виробництва на 18-25% протягом тижня і за прогнозами в подальшому продовжиться. В результаті, знижується попит всередині країни, а покупців шукають закордоном. Зростання пропозиції відображається через падіння ф’ючерсних цін в першу чергу на Чиказькій біржі, а слідом і в інших країнах світу.
- низькі ціни на нафту. Країни, які входять до складу ОПЕК є вагомими імпортерами аграрної продукції. Через падіння цін на нафту, вони стикнуться зі зниженням валютних надходжень, що може привести до загального зниження імпорту цими країнами. А отже, ті країни, в тому числі й Україна, які експортують сюди продукцію, змушені будуть шукати нові ринки збуту.
- зростання посівних площ в США. Сполучені Штати Америка є лідером на ринку кукурудзи. Обсяг виробництва тут в 9,6 разів перевищують українські. Так, за інформацією Міністерства сільського господарства США в 2020 р. під кукурудзою планується засіяти 39,25 млн га, що на 8,1% більше порівняно з минулим роком. Це може привести до зростання виробництва і пропозиції на світовому ринку, що безумовно вплине на формування ціни.
Якщо ви цікавитеся цією темою, вам буде цікавий матеріал про світовий ринок глибокої переробки кукурудзи
Загалом, зниження цін на світовому ринку призведе до падіння цін на вітчизняному. В Україні більша частина зерна експортується через зернотрейдерів, які скуповують пшеницю та кукурудзу в дрібних та середніх фермерів, формують партії та реалізовують за кордоном. Тому, можна припустити, що навіть в такій ситуації найбільше постраждає малий фермер. Адже, постійні коливання цін на світовому ринку змушують зернотрейдерів частково мінімізувати фінансові ризики через зниження ціни закупівлі.
Україна є найбільшим виробником соняшникової олії в світі. Основними ринками збуту цього продукту є Індія та Китай. Через карантин в цих країнах були введені обмеження на експорт. В Україні це частково привело до появи надлишку запасів олії в морських портах.
Також ви можете почитати про ринок соняшникової олії в Україні
Внаслідок COVID-19 в Україні знизиться споживання м’яса. Найбільше скорочення очікується на яловичину та телятину. Основними каналами збуту для виробників цього продукту являються заклади громадського харчування. В березні, через карантин близько 60-80% закладів громадського харчування "закрилися" на карантин, а обсяг реалізації тих, що перейшли в режим "доставки", або "їжі на винос" значно скоротився, що відобразилося й на попиті даний вид м’яса. Зі схожими проблемами стикнуться й інші гравці на ринку, проте найменше постраждають виробники курятини.
Загалом, тут теж варто очікувати на зниження обсягів споживання. Проте, порівняно з телятиною, курятину більше купують в магазинах та супермаркетах. Ще одна перевага - вона дешевша.
Частково на формування ціни на курятину на внутрішньому ринку впливає зовнішньоторговельна ситуація. Так, протягом останніх років українські виробники активно нарощували експорт за кордон, підвищуючи ціни й на внутрішньому ринку. Основними споживачами є Нідерланди (на які припадає 18-22% експорту), Саудівська Аравія (11-18%) та Словаччина (10-12%). Також значні обсяги експортуються до Іраку та Азербайджану.
За три місяці 2020 р. обсяги експорту курятини склали 136,39 тис. дол. США, що на 7,1% менше, порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Ударом для виробників і експортерів став спалах пташиного грипу в січні цього року, внаслідок якого ряд країн, серед яких і країни Європейського Союзу, заборонили імпорт курятини з України. Хоч експорт до деяких країн уже відновився, офіційно заборона триватиме до 12 травня 2020 року.
Також рекомендуємо почитати про ринок свіжого м'яса і субпродуктів в Україні
Зниження експорту в даному випадку призведе до зниження доходів виробників, а значить і надходжень до державного бюджету через сплату податків. В той же час, виробники будуть або реалізовувати дану продукцію на внутрішньому ринку, тим самим збільшуючи пропозицію і знижуючи ціну, або за можливості перероблятимуть на інші м’ясні продукти.
Загалом, ціна на курятину в березні, порівняно з січнем знизилися в середньому на 7,7%, тоді як порівняно з березнем 2019 року скорочення становить 9,6%.
Говорячи про експорт варто врахувати ще один факт - споживання білків тваринного походження скоротиться не лише в Україні, а й багатьох країнах світу. Однозначно це матиме наслідки й для українських експортерів, проте не такі значні як для європейських виробників. Оскільки, порівняно з іншими видами м’яса попит на курятину знизиться не так помітно, а зважаючи на те, що українська продукція дешевша, порівняно з продукцією місцевого виробництва, то попит на вітчизняну товар має залишитися відносно стабільним.
Можливо вам буде корисна стаття про ринок м'ясних консервів в Україні
Значне зниження цін спостерігається також на яйця. Порівняно з січнем 2020 р. ціна на яйця знизилась на 27,5% до 15 грн/десяток. Падіння цін продовжилося і в квітні. Частково це пов’язано із сезонністю виробництва. Проте, якщо порівнювати з квітнем 2019 р., ціни знизилися на 23,7%.
Держава частково намагається підтримати галузь за рахунок звільнення аграрних підприємств від сплати податку на землю до кінця квітня 2020 р. Проте, з іншої сторони, через зменшення надходжень до бюджету, виплати за програмами державної підтримки АПК також знизилися.
Загалом, якщо говорити про вплив кризи та карантинних обмежень на аграрний сектор, то 2020 р. буде складним як для малих фермерських господарств, так і для великих агрохолдингів. Значні перепади цін, відсутність стабільної ситуації на споживчих ринках, обмеження експорту зі сторони України, або імпорту зі сторони інших країн, зниження доходів населення, погодні умови – це ті ризики, які вже вливають на ринок, і будуть мати вплив в майбутньому.
Якщо ваше підприємство зіткнулося з кризою через невизначеність ринкових умов, вам потрібно провести аналіз ринку
Компанія Pro-Consulting підготувала для Вас короткий перелік готових проектів на дану тему. Ознайомитися з проектами можна за посиланнями:
- Аналіз ринку елеваторів в Україні за 2016- 5 міс. 2019 рр.
- Аналіз показників ринку м'яса і м'ясопереробки України. 2019 рік
- Аналіз ринку яєць України. 2019 рік
