Дата підготовки: | Липень 2023 року |
Кількість сторінок: | 12 Arial, 1 інтервал, 10 кегль |
Графіків і діаграм: | 2 |
Таблиць: | 5 |
Спосіб оплати: | передоплата |
Спосіб отримання: | електронною поштою або кур'єром в електронному або в друкованому вигляді |
Мова звіту: | українська, російська, англійська |
Аналітиками Pro-Consulting було проведено дослідження ринку геологічних та геодезичних послуг в Україні. Проаналізовано тенденції ринку, фактори впливу та проблеми розвитку. Досліджено основних операторів на ринку та аналіз споживання. Проведено аналіз державних тендерів та розвитку галузей, що споживають досліджуванні послуги. Результати були приведенні до загальних висновків, які включають до себе: аналіз прогнозних тенденцій, прогнозні показники та рекомендації щодо стратегії розвитку на ринку.
Геологічні та геодезичні послуги – аналіз землі, її форм, нахилів, ґрунтів та надр.
Геологічні та геодезичні послуги надаються при:
- Розмічувальних роботах,
- Пошуку корисних копалин, газу, нафти,
- Створення карт місцевості,
- Зведені будівель,
- Будівництві авто та жд доріг, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі,
- Будівництві мостів та мостових переходів,
- Будівництві аеропортів, гідротехнічних споруд, підземних та прецизійних споруд, підкранових колій тощо.
Зі зростанням обсягів зазначених робіт зростає попит на геологічні та геодезичні послуги.
Найважливішим фактором негативного впливу на розвиток ринку послуг геології та геодезії в Україні стала повномасштабна війна. По-перше, частину територій окупували, що зменшило розмір ринку. При цьому, обсяги робіт суттєво зменшилися на прифронтових територіях, адже існує суттєвий військовий ризик.
Проте з’явилась додаткова робота для галузі - нові геодезичні дослідження для відбудови та ремонту доріг, мостів тощо.
Зміщення географії будівництва у західні регіони країни змістило і географію попиту на геологічні та геодезичні послуги. Наприкінці 2022 р. активізувалися роботи по будівництву складів та елеваторів для зернових на Заході України. Основними причинами будівництва стали значні руйнування елеваторних комплексів на початку війни по всій країні та переорієнтацієя логістики зернових експортних коридорів. На європейських кордонах було збудовано складів на понад 1 мільйон доларів. На заході країни й надалі розвивається системи збереження, будується більша кількість елеваторів та пунктів зберігання.
Західна Україна стала хабом-прихистком для багатьох релокованих бізнесів. Близько 760 компаній переїхали і відновили тут свою роботу. Близько 160 будували та відкривали власні виробництва та склади.
В 2022 році, більшість портів перестали працювати через їх обстріли та близькість до зони бойових дій, найкращим для українського експорту стали порти розташовані на Дунаї — Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ. Через їх збільшену популярність під час війни було прийнято рішення щодо їх розширення, для цього потрібно проведення геологічних та геодезичних робіт щодо можливості розміщення нових будівель та споруд.
До економічних факторів вливу на галузь можна віднести зростання курсу долара та вартості палива. Підвищення курсу долару позначилось на вартості нового обладнання та комплектуючих для ремонту. Ці витрати мають вплив на формування вартості послуг геології та геодезії.
Зростання цін на паливо також позначиться на вартості послуг, оскільки їх надання зазвичай передбачає виїзд на віддаленні об’єкти та транспортування обладнання.
Позитивним фактором впливу на розвиток ринку є технічний прогрес - нові технології, такі як GPS, LIDAR і сканування дронами, полегшують і прискорюють процеси геоінформатики, що дозволяє надавати більш точні і якісні послуги.
Аналіз ринку геологічних та геодезичних послуг продемонстрував, що він залежить від стану ринків-споживачів цих послуг (будівельних, гірничовидобувних компаній, державних та екологічних служб тощо), рівня інфляції та курсу іноземних валют, розвитку технологій. Розглядаючи довгострокову перспективу на 5 років, після закінчення війни основними завданнями перед країною стоятимуть відновлення економіки та відбудова постраждалих територій. Україна буде цілеспрямовано налагоджувати торгівельні міжнародні відносини. Це буде стимулювати розвиток промисловості в країні.
Першою галуззю, яка буде потребувати допомоги геодезії, є підприємства. При відбудові зруйнованих заводів (Азовсталь, Маріупольський завод імені Ілліча, Кременчуцький НПЗ) будуть потребувати нових геодезичних досліджень при зміні їх планів та розмірів.
Нові проєкти зруйнованих міст теж будуть потребувати досліджень можливості їх реалізації. У квітні 2022 року громадська організація «Урбанина», яку створили колишні київські «Агенти змін», почала роботу над «Довідником з відбудови міст». До ініціативи долучились понад 50 фахівців. Партнерами проєкту стали ГО «Безбар’єрність» та Офіс Президента. Вони пропонують нові проєкти міст, які включають стандарти вулиць, ЖК та доріг або загальні майстер плани для цілих міст, що буде частково або повністю потребувати геодезичних послуг.
Дороги є одним з найважливіших пунктів відбудови, який буде потребувати геодезичних робіт при значних руйнуваннях, найбільше – мости та шляхопроводи, яких було знищено 341 одиниця, з них відбудовано лише 72.
Гірнича промисловість зазнала найбільших падінь з втратою заводу Азовсталі, який обслуговував 40% всієї металургії. Окрім цього захоплені та знищені родовища, які треба буде відновлювати з залученням спеціалістів.
Окрім відновлень прогнозується зростання всіх галузей:
• Ріст житлової забудови, який вже відбувається на заході країни, може перенестись на центр, багато біженців будуть заселяти центральні та західні області в очікуванні повного розміновування звільнених регіонів.
• Ріст промисловості. Ще під час війни Україна домовлялась на відкриття філій воєнних світових компаній Rheinmetall, Palantir,Baykar, Bae Systems, а з її закінченням Україна може стати хабом для виробників, і цьому буде сприяти її розташування між Азією та Європою. Окрім зазначених компаній, місцеві підприємці вже заявили про післявоєнне будівництво восьми заводів сількогосподарської техніки, нових металургійних заводів тощо.
• Зростання видобутку корисних копалин. Україна є багатою на корисні копалини, найперспективніші напрями - літій та титан, обсяги якого оцінюються у 7% від світового видобутку. Літій використовується у виробництві батарей для смартфонів, ноутбуків, електрокарів тощо. Це затребувана сировина і проекти з видобутку літію мають колосальні перспективи. Тим більше, що Україна має чи не найбільші у Європі розвідані запаси. Наприклад, об'єм розвіданих запасів родовища Шевченкове становить 5,6 млн тон літієвих руд категорії С1, та 8 млн тон літієвих руд категорії С2.
Окрім цих двох металів, видобувні запаси нікелю становлять 215 тис. тонн, кобальту – 8,8, оксиду хрому – 453 тис. тонн. Прогнозні ресурси міді – 95 тис. тонн. В Україні ці метали поки не видобуваються.
1. Аналіз тенденцій розвитку ринку (фактори впливу, проблеми розвитку)
2. Об’єм надання послуг геології та геодезії в 2020-2022 рр. (оцінка в грошових показниках)
3. Основні оператори ринку та їхні частки
4. Аналіз споживання
4.1. Розвиток галузей, що споживають досліджувані послуги
4.2. Аналіз державних тендерів
5. Висновки
5.1. Аналіз прогнозних тенденцій розвитку галузі
5.2. Прогнозні показники на ринку
5.3. Рекомендації щодо стратегії розвитку на ринку
1. Перелік основних незалежних операторів ринку геологічних та геодезичних послуг
2. Перелік основних залежних операторів ринку геологічних та геодезичних послуг
3. Частки ринку основних операторів за доходом у 2021-2022 рр., у грошовому вираженні, млн грн
4. Найбільші гравці в категорії державних закупівель в грошовому вираженні, млн. грн.
5. Найбільші замовники геологічних та геодезичних послуг за сумами тендерів у 2022-2023 рр. в грошовому вираженні, млн. грн.
1. Динаміка ринку надання послуг з геології та геодезії в 2020-2022 рр., в грошових показниках, млн. грн.
2. Динаміка ринку надання послуг з геології та геодезії в 2020-2022 рр., в грошових показниках, млн. грн.