Вплив валютного фактору на торгівлю в Причорноморському регіоні, або історія про те, як Україна недоотримала 10,7 млрд. гривень - коментар Олександра Соколова, генерального директора Pro-Consulting. АПК-Інформ

Уже котрий рік поспіль Україна демонструє чіткий намір досягти валового збору агропродукції в обсязі 100 млн. тонн, тим самим забезпечивши експортний потенціал на рівні 70 млн. тонн. Однак, незважаючи на позитивну динаміку виробництва, український агробізнес щороку стикається зі все новими викликами як всередині країни, так і на світовому ринку. Одним з них в ц.р. році став валютний чинник - зміцнення курсу гривні всупереч всім прогнозам і очікуванням.

Як складалася робота в таких умовах? Які збитки понесли українські трейдери і сільгоспвиробники? Як це відбилося на конкурентоспроможності української агропродукції на світовому ринку?

Про це і не тільки - з толком, розстановкою і думками експертів в матеріалі ІА «АПК-Інформ».

Сюрпризи сезону-2019/20

Згідно з прогнозними балансами аналітиків ІА «АПК-Інформ», виробництво зернових і зернобобових в Україні в 2019/20 МР оцінюється в 72 млн тонн, а олійних - в 22,7 млн ​​тонн. Таким чином, за рахунок рекордного виробництва пшениці, ячменю і соняшнику, а також другого після рекордного обсягу валового збору кукурудзи, українські аграрії забезпечили урожай в 94,7 млн. тонн. І навіть з урахуванням того, що ще задовго до старту сезону всі учасники аграрного бізнесу України усвідомлювали, що ринок буде функціонувати в умовах «високий урожай - низькі ціни», це стало далеко не єдиним приємним сюрпризом з плачевними наслідками.

Так, у вересні ц.р. гривня обновила більш ніж трирічний максимум курсу на рівні 24,08 грн/USD, тим самим заставши зненацька всіх учасників аграрного ринку України.

Нагадаємо, що більшість експертів в своїх прогнозах сходилися на тому, що в 2019 році курс гривні продовжить знижуватися і в середньому складе 30 грн/USD. При цьому у ряду експертів були куди більш песимістичні прогнози - вище 30-32 грн/USD, а в бюджеті України на 2019 рік був закладений курс на рівні 29,4 грн/USD.

З урахуванням загальних тенденцій і непростій політичній ситуації багато компаній при формуванні своїх бюджетів закладали курс на утраті 28 грн/USD. За фактом же, курс був набагато нижчим, що мало свої певні наслідки.

Колосальний обсяг недоотриманого прибутку

При середньому курсі з початку сезону (липень-жовтень п.р.) на рівні 25,13 грн/USD на кожному доларі було недоотримано в середньому 3 грн. За оцінками ІА «АПК-Інформ», за 4 місяці 2019/20 МР з України було експортовано 11,5 млн. тонн пшениці при умовній середній вартості 1 тонни зерна 190,1 USD, кукурудзи - 4,3 млн. тонн за 179, 6 USD/т і ячменю 3,3 млн. тонн по 180,2 USD/т, тим самим забезпечивши валютну виручку на рівні 3,559 млрд. дол. Поряд з цим, розмір недоотриманого прибутку склав 10,679 млрд. грн. І це тільки за рахунок курсової різниці.

А з урахуванням того, що ресурси для весняної посівної закуповувалися при курсі 26-27 грн/USD, обсяг недоотриманого прибутку зростає ще на 1-2 гр/USD. Плюс зростаючі витрати на логістику, зберігання і підробіток, які часто також лягають на плечі аграріїв.

Компенсуємо обсягами

В результаті аграрії були змушені компенсувати недоотриманий прибуток обсягами продажів. Те ж саме можна сказати і про валютну виручку, що надходить в Україну від експорту, яка з початку 2019/20 МР помітно зросла лише завдяки рекордним обсягам поставок.

Так, на тлі високого глобального виробництва і зміцнення курсу гривні зерно українського походження стало досить конкурентоспроможними і привабливими на світовому ринку. У сукупності з досить активним надходженням пропозицій від аграріїв це дозволило українським трейдерам вийти на рекордні темпи відвантажень зернових.

Найбільш яскраво дані тенденції ілюструє сектор пшениці, обсяги експортних поставок якої за 4 місяці сезону-2019/20 зросли більш ніж на 50% і, за оперативними даними, перевищили 11,5 млн. тонн, склавши 62% від прогнозованого експортного потенціалу. Однак тут варто відзначити, що з початку 2019/20 МР також зазначалося зміцнення російського рубля (нехай і не настільки значне) і ослаблення євро. В результаті на єгипетському ринку з причорноморською пшеницею посилено конкурує європейська (яка традиційно була дорожче української і російської), що з урахуванням якісних характеристик зернової дещо ускладнює роботу українським експортерам. Поряд з цим саме високу якість російської зернової і бажання трейдерів отримати премію за нього призвело до стриманих продажу і дало можливість українським експортерам проявити себе більш активно.

Все це в черговий раз доводить, що, незважаючи на перенасиченість інформаційного простору різними факторами впливу (як фундаментальними: баланси попиту/пропозиції, так і політичними: загострення конфліктів і торгових воєн, посилення санкцій), їх доступність і масу інструментів для їх аналізу, по суті, учасники ринку все одно знаходяться в зоні непрогнозованості.

Після істотного зміцнення курс гривні знову почав знижуватися, а потім знову зростати ... В цілому, вже не перший рік учасники українського агробізнесу змушені працювати в умовах «курсового ралі», що досить ризиковано.

Яка значимість валютного фактору? Які інструменти хеджування валютних ризиків в даний час пропонують банки в Україні? А головне - як на все це дивляться учасники ринку?

Про це і не тільки ІА «АПК-Інформ» розмовляло з провідними експертами аграрного бізнесу України.

Думка сільгоспвиробника

Недоотримання прибутку аграріями
Всі ми прекрасно пам'ятаємо обвал курсу гривні в 2014-2015 рр., Коли сільгоспвиробники плескали в долоні, отримавши більше гривневої маси, ніж очікували. Це дозволило багатьом компаніям поліпшити свої кредитні історії і фінансовий стан в цілому ... В цьому ж році ми спостерігали діаметрально протилежну ситуацію, коли курс, незважаючи на всі прогнози до зростання, показав зовсім іншу тенденцію. У підсумку аграрії недоотримали істотний обсяг гривневої маси і змушені були компенсувати це додатковими обсягами продажів. До того ж в той період всі розуміли, що очікувати якогось глобального зростання цін на пшеницю поки не доведеться, при цьому була необхідність в поповненні обігових коштів. Ось всі і продавали. В результаті ми побачили рекордний експорт пшениці з України. Соняшник також активно продавався, оскільки кілька років відзначається стійка тенденція досить високих цін на початку сезону, а потім їх різке зниження.

Звичайно, це все негативно впливає на фінансове здоров'я компаній, йде врозріз всім бюджетам і планам. Закриття фінансового року покаже, наскільки істотним був цей вплив.

Про КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НА СВІТОВОМУ РИНКУ

Якщо говорити про конкуренцію між Україною і Росією на світовому ринку, то з урахуванням співвідношення гривні і рубля, який також зміцнювався, ми перебували в плюс-мінус рівних умовах. Набагато більший вплив на конкурентоспроможність надало питання якості пшениці.

На початку сезону російські трейдери «пригальмували» відвантаження пшениці через котрі виникли проблеми з натурою. Ситуація, що склалася дала українським зерновим певні переваги, завдяки чому вони більш активно продавалися. Потім російські трейдери хотіли отримати премію за нестандартно високий білок, при цьому в поточному році імпортери не були готові доплачувати за партії м'якої пшениці з протеїном 16%. Припустимо, той же Єгипет, по суті, не сплачує премію за більш високий білок. А якщо розглядати експорт в ЄС, де можна отримати премію за якість, то вартість російської пшениці завищена в порівнянні з цінами при внутрішньому експорті між країнами ЄС.

 Про ЗНАЧИМОСТІ ВАЛЮТНОГО ЧИННИКА

І фермери, і агрохолдинги стали дуже поінформованими і освіченими. Рівень торгівлі не можна порівняти навіть з тим, що був буквально п'ять років тому. При цьому сьогодні спостерігаємо надлишок даних, які безперервно надходять з різних джерел. Доводиться їх перевіряти, зіставляти, аналізувати. По суті ж, через їхню велику кількість вже неможливо стежити за ними і в повному обсязі використовувати в роботі. Стає все складніше розуміти, яка з тенденцій візьме верх, яка з них відіграна ринком, а яка - ні. Чи допомагає цей інформаційний потік торгівлі? Фактично це вже більше нагадує якусь рулетку - «пощастить/НЕ пощастить», вгадаєш ціну чи ні ...

Валютний фактор змушує тільки продавати з метою забезпечення поточних потреб для проведення посівної кампанії і не дозволяє відкласти частину вирощеної продукції на реалізацію в більш пізній період.

Раніше ми могли продати менше і отримати більше. До того ж наша компанія не вдається до послуг сторонніх елеваторів і не несе глобальних витрат зі зберігання. Фактично ми могли на цьому заробити, але з огляду на недоотримання гривневої маси ми змушені були реалізувати продукцію раніше. Думаю, що аналогічна ситуація спостерігається у всіх. Ключова причина - велика кількість витрат сільгоспвиробників зафіксовано в гривні (оренда, зарплата, паливо і т.д.) і лише частина витрат на посівний матеріал, добрива та ЗЗР прив'язана до долара.

Про хеджування ризиків

Раніше ми хеджувати свої ризики від можливого зниження курсу гривні. Тобто у нас були контракти з прив'язкою до курсу долара, а в цьому році потрібно було йти по зворотній схемі і фіксуватися в гривні.

Дрібні фермери, які не експортують вантажі, на якихось етапах навіть вигравали, так як вони, по суті, були прив'язані до поточним курсом гривні. Але це лише в короткостроковому періоді, так як з дрібними компаніями ніхто не укладе форвардні угоди. В цілому ж, все аграрії за рахунок курсової різниці недоотримали величезну суму грошей.

МАРЖА ТРЕЙДЕРІВ І ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ

Трейдер заробляє на фіксованій різниці. Він як закладав маржу умовно 2-5 доларів, так і закладає. Фактично при побудові грамотної політики оплат ризики валютних коливань мінімізовані як при підвищенні курсу, так і при зниженні.

Основний ризик як і раніше пов'язаний з відшкодуванням ПДВ. При цьому практично всі трейдери закладають певний відсоток неповернення ПДВ, але у кожного своя система розрахунків цього коефіцієнта.