Перспективи українських металургів на ринку США. UBR.ua

Володимир Зеленський 31 січня під час зустрічі з держсекретарем США Майклом Помпео в числі інших пропозицій і прохань до західних бізнес-партнерам в черговий раз порушив питання скасування 25% американського мита на сталь для українських підприємств. "Це чутливе питання для нашого металургійного експорту, ми сподіваємося на його скасування для України", - намагався переконати держсекретаря США під час своєї промови президент.

Загороджувальне мито, хоч і "било" в першу чергу по Китаю, що проводить більше половини всієї світової сталі головному супернику Америки в торговельній війні, але українські підприємства зачепило не менше. Введення мита для них закрило останній запасний аеродром збуту, залишивши можливість торгувати відносно вільно тільки на ринку Близького Сходу і Азії, де, однак, домінують китайські виробники. У той же час, на відміну від України, деяким державам раніше вдалося домогтися від американців торгових послаблень і навіть повного скасування мита.

У їх числі Південна Корея і Австралія - щодо них виняток було зроблено спочатку, - а також Мексика і Канада, які отримали особливий статус завдяки перепідписання умов участі в Північноамериканську зону вільної торгівлі. Іншим країнам просунути інтереси своєї сталеварної промисловості вдалося через вироблення компромісів - так, Бразилія раніше отримала від американців можливість безмитної торгівлі металургійними напівфабрикатами, в обмін на квотування ввезення в США готової продукції.

Намагалася відстояти особливий статус своєї металургійної галузі і українська дипломатія, проте до втручання Зеленського - безрезультатно. Чи врахують прохання президента влада США поки неясно. Цьому, відзначають експерти, перешкоджає загальна логіка рішень нинішнього керівництва Білого дому, а також загальна криза світової металургії. Серед козирів українського президентства - статус геополітичного партнера Америки в Східній Європі. Так чи інакше, держсекретар Майкл Помпео на пропозицію Зеленського не дав ні позитивної, ні негативної відповіді.

Дивитися каталог готових аналізів ринків гірничо-металургійного комплексу (ГМК)

Закритий ринок країни Свободи

"Введення 25% мита в 2018 році не було з боку США новаторським ходом", - пояснив UBR.ua провідний аналітик консалтингового агентства GMK-center Андрій Тарасенко.

Політику щодо захисту власної металургії американські власті почали проводити з 60-их років, коли найбільша економіка планети стала поступатися в виробництві металургійної продукції трьом "східним тиграм".

"На прикладі США можна написати посібник по тому, як потрібно захищати власних виробників. За 10 років з 2009 по 2019 в світовій металургійній галузі було введено 1234 заходів з обмеження торгівлі, 18% яких були проведені Штатами", - озвучив дані Тарасенко.

Незважаючи на протести інших держав, що вказують Америці на їх зобов'язання щодо зняття торговельних бар'єрів і розглядать 25% мита яке прямо порушує норми Світової організації торгівлі, влади США залишаються непохитними. Узгодити ж протекціоністську політику з нормами СОТ адміністрації Дональда Трампа вдалося завдяки законодавчої лазівки в 232 статті Закону про розширення торгівлі. Секція документа, прийнятого ще за керівництва Джона Кеннеді в 1962 році, допускає застосування мита до тих груп товарів, імпорт яких загрожує національній безпеці Сполучених Штатів.

Криза в галузі погіршує ситуацію

Протягом двох років дії і постійних скарг на обмежувальну міру, яка суперечить принципам вільної торгівлі, неодноразово прогнозувалася її швидка відміна, однак, вважає Тарасенко, на повну ліквідацію торговельних бар'єрів розраховувати не варто.

"Американські підприємства сильно залежать від мита і вже не зможуть без ноьго працювати. Навіть якщо буде скасовано дію секції 232, то її дія буде перенесена на інші механізми захисту внутрішнього ринку. Ними можуть стати СОТ антидемпінгові розслідування, де при розрахунку нормальних цін експорту буде враховуватися 25% мита, які компанії платили протягом 2018-2020 рр. тобто мито буде закладено в демпінгову маржу і компаніям доведеться її оплачувати у вигляді антидемпінгового мита", - навів приклад можливої заміни пішли ни Тарасенко.

В таких умовах, робить висновок аналітик GMK-Center, розпочатий Володимиром Зеленським "прямий" діалог є абсолютно правильним кроком.

"Зараз в міжнародній торгівлі настав період деглобалізації, багато країн намагаються закрити свої ринки. СОТ в цих процесах вже не грає достатньої ролі. Якщо ти хочеш в сучасних умовах з кимось торгувати, зокрема з США, потрібно укладати двосторонні договори. Іншого шляху немає ", - розповідає про нинішні реалії ринку промислової продукції Андрій Тарасенко, також відзначаючи, що подібні переговори не було б зайвим проводити і з іншими країнами, які проводять політику економічного протекціонізму - зокрема, з не менш важливим для українських металургійних підприємств Єгиптом.

Бар'єром для зняття мита, вважає генеральний директор консалтингового агентства Pro-Consulting Олександр Соколов, називаючи такий результат подій малоймовірним, також є криза в металургійній галузі.

Читати про ринок шлаку і меленого вапняку України

"У сьогоднішніх реаліях світового металургійного ринку проблема не в пошуку постачальників, а в кризі галузі в цілому. Очікується істотне падіння металургійного виробництва, тому будь-яке зняття обмежень малоймовірне. Проте, на експорт в США припадає більше половини українських поставок за окремими позиціями, тому нарощування співпраці є важливим", - вважає експерт Pro-consulting.

Чому українській торговій дипломатії не вдалося скасувати мито

Незважаючи на проведену ще восени 2019 року дипломатичну роботу, домогтися лібералізаційних умов промислового експорту України не вдалося через поставлених американською стороною критеріїв.

Так, директор Департаменту торговельного захисту Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Наталія Сидорук пояснювала, що в разі скасування мита, українські підприємства повинні були погодитися на квоту в обсязі не перевищує 100 тис. т. Для вітчизняних компаній ця цифра була на той момент неприйнятною , розповідала Сидорук.

Справа в тому, що навіть з урахуванням мита, вітчизняні підприємства здатні здійснювати більш масштабний експорт продукції в Штати - в усякому разі, показники 2019 року, за попередніми прогнозами, повинні перевищувати рівень 2018 року. Основною ж проблемою українських постачальників є не мито саме по собі, але конкуренти, звільнені від нього, і мають можливість пропонувати продукцію за нижчою вартістю.

Як зазначає Андрій Тарасенко, за 2018 рік тільки труб, які є основною статтею українського металургійного експорту в Америку, Україна поставила в обсязі 130 тис. т, в 2019 г. - близько 150 тис. т. В основному дані поставки здійснювалися дніпровським "Інтерпайпом" . Хоча українські труби (безшовні труби для буріння), крім захисного 25% мита в США, ще є об'єктом антидемпінгового мита в 7,47%.

Загальний же обсяг українського експорту в Америку, за даними Міністерства торгівлі США, в 2018 році склав 189 тис. т., В 2017 - 241 тис. т. Кращим же роком для української металопродукції на американському ринку став 2011 рік з показником в 325 тис. т.

Експортний консалтинг - читати про послугу

Скасування мита залежить від політичної волі України

Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики (УІАМП) Руслан Бортник пояснив причину невдач в переговорах з американцями тим, що скасування сталевого мита не входить в коло завдань торгової дипломатії і більшою мірою є питанням "політичної волі".

"Україна повинна довести, привести свої аргументи, чому вона досить важлива для Сполучених Штатів, щоб отримати дані привілеї", - вважає директор УІАМП Руслан Бортник. При цьому Бортник впевнений, що Україна від торгового партнерства з США вже зараз повинна вимагати більшого, не обмежуючись лише питанням сталевого мита.

"В рамках стратегічного партнерства з США ми повинні говорити в принципі про відкриття ринку для українських товарів. Американський ринок найбільший і бажаний в світі, і якщо його відкриють хоча б для частини наших товарів, то Україні не потрібно буде брати кредити", - висловив думка Бортник.

Він зауважує, що Україна в плані виконання зобов'язань перед США вже зробила достатньо, щоб розраховувати на торговельні послаблення.

"Ми відстоюємо американські геополітичні інтереси в Східній Європі, в тому числі, створюючи величезні проблеми для Росії, одного з геополітичних конкурентів США. Крім того, ми ще закуповуємо значний обсяг американської продукції з високою доданою вартістю. Логічно було б з боку США пустити на свій ринок наші товари з низькою доданою вартістю. Це взаємовигідна торгівля. У зворотному випадку нам потрібно шукати інші ринки і інших партнерів ", - констатує Бортник.

"Зверніть увагу, як США працює з іншими стратегічними партнерами - наприклад, для Польщі був скасований візовий режим. Це теж одна з можливих зон діалогу, тому що для українців кількість відмов на в'їзд в посольстві США досягає 50%", - окреслив акцент майбутніх переговорів директор УІАМП.

Українські підприємства конкуренти для американських виробників?

Однак же домогтися преференцій конкретно по сталі, міркує Бортник, буде проблематично через особливості внутрішньої політики заокеанського партнера.

"Українські металургійні підприємства конкуренти американським, а вони головним чином зосереджені в знаменитому американському" іржавоу поясі ", де знаходиться основний виборець Трампа", - аргументує свою точку зору Руслан Бортник.

Іншу точку зору висловив Олександр Соколов, пояснюючи, що Україна в першу чергу конкурує не з американськими виробниками, а з постачальниками з Росії, ПАР і Бразилії.

Маркетинговий аналіз ринку: інструкція по застосуванню - читати

Компанія Pro-Consulting підготувала для Вас короткий перелік готових проектів на дану тему. Ознайомитися з проектами можна за посиланнями:

Дата розміщення: 10.02.2020

дивитися наступну новину