Небажаний зростання: інфляція продовжує поїдати доходи українців
В Україні поки не вдається приборкати інфляцію. Всі наміри привести показник зростання цін до однозначної величиною в цьому році не увінчалися успіхом. Найперший прогноз НБУ, згідно з яким інфляція в 2017 році не повинна була перевищити 8%, довелося неодноразово коригувати в бік збільшення. У січні він був підвищений до 9,1%, а в жовтні - до 12,2%. Але і такий показник є для експертів надто оптимістичним. У листопаді Міжнародний валютний фонд прогнозував вже 12,8% інфляції за підсумками року.
На жаль, реальний стан справ поки не вкладається в прогнозні рамки. Несподівано самим інфляційним місяцем в поточному році виявився вересень. У порівнянні з вереснем 2016 року ціни на споживчі товари зросли на 16,4%. Підсумок жовтня 2017 вийшов більш оптимістичним, і інфляція в річному вираженні зменшилася до 14,6%. За експертними оцінками, рік може закінчиться з показником зростання цін на рівні 14-15%.
Підвищення вартості споживчого кошика в Україні відбувається під комплексним впливом кількох чинників. Так як майже половину цього кошика займають продукти харчування, то коливання цін на них істотно впливають на інфляційний параметр.
У поточному році вартість продуктів харчування зросла не тільки на українському, а й на світовому ринках. Через несприятливу погоду була втрачена частина врожаю. Так, за оцінкою Асоціації «Укрсадпром», в 2017 році садівники недорахувалися близько 40% обсягу фруктів і ягід. Аграрії, намагаючись окупити витрати і отримати прибуток, змушені були підняти ціни на свою продукцію приблизно в 1,5 рази в порівнянні з минулим роком. Сезонне зниження вартості агропродукції відбулося в жовтні, що стало причиною зниження річного показника інфляції.
Так як українська економіка володіє сильною залежністю від імпорту, то істотний вплив на внутрішні ціни надають коливання вартості національної валюти. Навіть незважаючи на те, що в 2017 році курс гривні був відносно стабільний, виробники все одно закладають у вартість кінцевих продуктів ризик можливої девальвації. Адже після реалізації товару їм доводиться міняти гривні на іноземну валюту для закупівлі за кордоном необхідних для виробництва компонентів.
Свій внесок в інфляцію внесли і деякі дії державних структур. Причому як популярні, так і непопулярні. Наприклад, підвищення зарплат і пенсій збільшило попит на продукти харчування, а також інші споживчі товари, багато з яких імпортуються. Це спровокувало зростання цін, а також збільшило потребу в іноземній валюті, що чинить тиск на курс гривні. Свою лепту в рівень інфляції внесли і скасування з 1 липня поточного року держрегулювання цін на продукти харчування, і підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.
Експерти солідарні в тому, що інфляція в Україні в найближчому майбутньому продовжиться. Цьому посприяють великі бюджетні витрати в грудні і прогнозоване на наступний рік зниження курсу національної валюти по відношенню до долара до значення 29,3.
Високий ступінь імпортозалежності і сировинна спрямованість вітчизняного експорту поки не дозволяє стабілізувати внутрішні ціни. Тільки зміна структури української економіки дозволить зменшити прихований інфляційний податок, який доводиться платити нашому населенню, до мінімальних значень.
