Рік, що минає, запам’ятався гравцям ринку ігристих вин
не тільки його падінням на 20%, але і справжньою битвою брендів, яка розгорілася на виробничих майданчиках
найбільших заводів з розливу п’янкого напою.
Українці все менше п’ють шампанське. Цей напій чимдалі, тим більше переходить в категорію нечастої покупки, призначеної тільки для святкових дат. Виною тому — істотне подорожчання ігристого напою. У вересні поточного року мінімальна ціна на даний продукт збільшилась на 13,3% — до 79,19 грн. за пляшку.
Таким чином, ігристе вино українського виробництва практично наздогнало за вартістю імпортні напої. “Крім того, певна частина населення в принципі відмовилася від такого напою, як шампанське, з огляду на те, що воно стало дорожче, а гострої необхідності в ньому немає”, — додали на Київському заводі шампанських вин “Столичний”.
Динаміка виробництва теж була не дуже обнадійливою. Так, гравці ринку підрахували, що за підсумками січня — вересня поточного року ринок скоротився на 17-20% в порівнянні з показником 2016 р. У компанії “Nielsen Україна” наводять скромніші цифри.
За підрахунками компанії, темпи збільшення обсягів продажів у грошовому вираженні на ринку ігристих вин з грудня 2016 р. — січня 2017 р. по вересень поточного року, в порівнянні з показниками аналогічних періодів 2015-2016 рр., зменшилися і складають 10%.
Іншими словами, в 2015-2016 рр. (під роком мається на увазі період з грудня-січня по серпень-вересень) категорія “Ігристі вина” демонструвала зростання приблизно на 30% в грошовому вираженні, тоді як в 2017 р. вона зросте всього на 10%.
В фізичних обсягах (літрах) темпи падіння, навпаки, прискорилися і цьогоріч склали –11% в порівнянні з показником минулого року. Інакше кажучи, в 2015-2016 рр. категорія була відносно стабільною, а в 2017 р. спостерігається падіння на 11%.
Одним словом, навіть з огляду на те, що з 2015 р. ринок почав відновлюватися, до докризових показників йому ще дуже далеко.
Одним з яскравих трендів останнього часу стало перетворення багатьох підприємств, які займаються виробництвом ігристих вин, на майданчики для інших проектів.
Так, на одному підприємстві можуть розливатися вина марок, що не мають стосунку до нього.
Маючи бренд і кошти, бажаючі можуть стати повноцінними гравцями ринку. Це можуть бути і дистрибуційні компанії, і виробники інших алкогольних напоїв, і торгові мережі, що запускають власну марку.
“Нинішню ситуацію, скоріш, можна назвати битвою брендів, але не виробників, як це було років п’ять тому.
Підприємства ж, в свою чергу, борються за клієнта, який готовий розмістити замовлення”, — зазначила Поліна Романська, начальник відділу маркетингу Київського заводу шампанських вин “Столичний”.
Що стосується споживчих переваг, то, на думку Юлії Пісоцької, керівника підрозділу по роботі з виробниками алкогольного і тютюнового ринків компанії “Nielsen Україна”, українські споживачі традиційно віддають перевагу солодким і напівсолодким ігристим.
Однак армія любителів брюту з кожним роком стає все більшою. “Це пояснюється копіткою та правильною роботою виробників ігристого вина зі своїм споживачем.
Подивіться, як багато проводять фестивалів вина і дегустаційних вечірок лише в столиці, де професійні сомельє показують і розповідають, як і з чим споживати брют й інші ігристі та тихі вина”, — пояснила пані Пісоцька.
Цінова категорія, яку може “потягнути” середньостатистичний українець, залишається низькою.
Зараз левова частка марок знаходяться саме в цьому сегменті. Тому боротьба за вибір покупця точиться досить жорстка.
Найбільше падіння експорту ігристих вин спостерігалося в 2014 р. Це було обумовлено тим, що 44% виробництва винної продукції знаходилося в Криму, а також підвищенням акцизів.
Зростання експорту в наступному періоді було пов’язане зі збільшенням виробництва ігристих вин в Україні, виходом нових і відновленням роботи старих учасників вітчизняного ринку.
Ще одним фактором збільшення експорту в 2015 р. було зростання курсу валют в Україні та, відповідно, вигоди при продажу за кордон і отриманні експортної виручки, зазначив Олександр Соколов, генеральний директор компанії Pro-Consulting.
З 2013 р. по січень — вересень 2017 р. географія експорту ігристих вин істотно змінилася. Якщо в 2013 р. в Топ-3 споживачів української продукції входили Росія (53%), Німеччина (27,8%) і Грузія (4,5%), то в 2016 р. в лідери вийшов Азербайджан, далі йдуть Німеччина і Росія, частка експорту в яку значно зменшилася.
На думку експертів компанії Pro-Consulting, в найближчі роки ринок ігристих вин буде відновлюватися під впливом розвитку вітчизняного виробництва і подальшої нормалізації економічної ситуації в країні.
У КЗШВ “Столичний” також вважають, що на ринку повинні відбутися зміни. “На мою думку, зараз ми переживаємо певний переломний момент.
Ринок вимагає нового. І це демонструє статистика виробництва.
Кілька років тому з’явилася “італійська” тенденція (нові форми пляшок, використання італійських назв), яка підірвала ринок. Тоді за рік він збільшився на 30%. Зараз же знову відкотився назад.
Точно можу сказати тільки одне: ситуація нестабільна, і наразі складно назвати лідером когось одного. Але той, хто зараз “зловить хвилю”, відхопить більшу частку ринку на наступні кілька років”, — підсумувала Поліна Романська.