Курс на слабогазовану економіку: викиди вуглекислоти будуть обмежувати відносно нової стратегії
Боротьбі проти зміни клімату на нашій планеті в результаті діяльності людства приділяється дуже велике значення на міжнародному рівні. Головним винуватцем кліматичного зсуву визнаний парниковий ефект, що виникає в результаті підвищеного виділення вуглекислого та інших газів. Для зниження таких викидів була створена глобальна договірна база: спочатку Кіотський протокол, який потім трансформувався в Паризьку хартію. Правда, ефективність дії зазначеного багатостороннього договору поки під питанням, так як він ігнорується одним з найбільших генераторів парникових газів - США.
Свою частку в боротьбу з викидами СО2 вирішила внести і Україна. У зв'язку з цим була розроблена і 18 липня цього року прийнята Кабміном Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Хтось може сказати, що наша країна і так прекрасно справляється зі скороченням викидів вуглекислоти в атмосферу. Дійсно, в 2015 році їх рівень склав всього 31% від показника 1990 року. Особливо активно скорочувалося виділення українською економікою парникових газів в період 1990-1999 років, коли почалася її трансформація після розпаду СРСР. У цей час відбувалося активне руйнування союзних промислових зв'язків, у результаті чого скоротилися не тільки викиди СО2, а й ВВП країни. Наступний період, 2000-2008 роки, відбувається стабілізація економіки і ВВП починає поступово зростати, але важка індустрія вже не грає колишню роль в його структурі. Тому викиди вуглекислоти в цей період хоча і зростають, але незначними темпами. Далі була світова фінансова криза 2008-2012 року, коли постраждали екпортоорієнтовані галузі, такі як металургія, машинобудування, хімічна промисловість. Відповідно і викиди від них різко зменшилися, але потім знову стали збільшуватися в міру стабілізації ситуації. І ось остання криза 2013-2015 року принесла одразу мінус десять відсоткових пунктів по викидах.
Як бачимо, скорочення викидів вуглекислоти на нашій території завжди були пов'язані з негативними явищами в економіці. Але така залежність не влаштовує ні населення, ні владу України. Ми ж збираємося розвиватися зі швидкістю не менше 4% в рік. Таким чином, до 2050 року національний ВВП повинен збільшитися приблизно в чотири рази. При цьому уряд поставив перед собою мету залишити викиди парникових газів приблизно на сьогоднішньому рівні. Про те, як вони збираються домагатися такого результату описано в ухваленій Стратегії. В принципі, завдання здійснене, якщо врахувати, що в даний час наша економіка виділяє СО2 на одиницю ВВП в 3,3 рази більше, ніж економіка Євросоюзу.
Для досягнення мети Стратегії планується зосередити зусилля на чотирьох основних напрямках: енергоефективність, енергетика на поновлюваних джерелах, проведення модернізації, трансформація ринку та інституцій.
Перший напрямок передбачає більш економне витрачання всіх видів енергії. Сюди входить утеплення будівель, впровадження технологій з меншою витратою енергії в промисловості і сільському господарстві.
За другим пунктом буде стимулюватися будівництво електростанцій на альтернативних джерелах. Передбачається розширення використання біомаси та біогазу для отримання електрики і тепла.
По третьому напрямку, модернізації та впровадженню інновацій зазнає змін сьогоднішня енергетична галузь. Метою є підвищення ефективності вироблення і передачі електроенергії шляхом впровадження прогресивних технологій.
Реалізація четвертого напряму передбачає проведення організаційних заходів з метою створення умов для застосування найменш енерговитратних варіантів діяльності. Наприклад, буде вдосконалено трудове законодавство для спонукання до переходу на дистанційну роботу там, де це можливо.
Затвердивши на Кабміні описану вище Стратегію, уряд вирішив не обмежуватися рамками України, а винести її на міжнародний рівень. Адже наша країна виробляє менше 1% від загального обсягу викидів вуглекислого газу в світі. Документ направлено до Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. Його схвалення безсумнівно підвищить міжнародний авторитет нашої країни в екологічній сфері.
