За різними оцінками, реалізація архітектурних та дизайнерських послуг у грошовому вираженні у січні — вересні 2011 р. порівняно з аналогічним періодом 2010 р. збільшилася на 30-35%. На думку гравців, таке зростання спровокувало відкладений попит, який сформувався у 2009-2010 роках. Плюс свій внесок майбутній Євро-2012 — будуються та ремонтуються стадіони, готелі, ресторани та інші об'єкти. “Для деяких українських архітекторів та дизайнерів Євро-2012 – унікальна можливість заявити про себе світові. Їм на руку криза з її повсюдною економією, у тому числі на послугах дизайнерів та архітекторів, що зробило потенційні замовлення нецікавими для іноземних операторів”, — зазначає Єременко. Втім більшість операторів упевнені, що реалізовані проекти-шедеври і навіть перемоги на міжнародних конкурсах не забезпечать українських операторів іноземними замовниками. “Дуже складно зачепитися на зовнішніх ринках. Перемога на міжнародному конкурсі та реалізовані масштабні проекти потрібні насамперед для того, щоб бути успішним в Україні”, – каже Олена Лівіненко. До речі, оператори зазначають, що ті небагато українських дизайнерів (архітекторів), яким вдалося реалізувати свої проекти в інших країнах, як правило, виконували замовлення наших співвітчизників. Втім, гравці ринку запевняють, що

Український арт-ринок невеликий. Твори мистецтва не розпродаються, розуміння інвестицій у мистецтво в українців досить розпливчасте. Проте все може змінитись з 2015 року.

У 2011 році ринок не зазнав особливих змін. Яскраво виражені зміни можна було спостерігати у 2006 та 2007 роках, коли зростання становило 50%. Починаючи з кінця 2008 року, коли відбувся різкий спад, лише у другій половині 2010 року івент-галузь вийшла на невелике зростання. 2011 року обсяг івент-ринку зріс на 10%. Прогнози на 2012 рік становлять 15% зростання, в основному за рахунок проектів, пов'язаних із Євро-2012 та осінніми парламентськими виборами. Щодо найбільш затребуваних запитів 2011 року, можна назвати: конференції, семінари, тім-білдінги, літні корпоративи, дні народження компаній та проекти, пов'язані з MICE. Де івент-ринок тісно припиняється із туристичним. Тому одним із негативних факторів роботи у 2011 році став той факт, що

У рейтингу враховуються результати українських event-агентств, а також агенцій маркетингових сервісів, які є значними учасниками event-галузі, та на постійній основі надають послуги у сфері Event-management. До рейтингу включено 4 професійні event-премії: European Best Event Awards, Eventаризація, Ukrainian Event Awards, Золотий пазл - Event Technology Awards, а також event-конкурси рекламних премій та премій маркетингових послуг Срібний Меркурій. Золотий ПРОпелер, Київський міжнародний фестиваль реклами та Білий квадрат. Кількість балів, що нараховуються в рейтингу, залежить від

За ці та інші послуги ЖКГ мешканці 180 квартир сплачують у середньому 120 тис. грн. на місяць, або 6,73 грн. за кв. м. Це більше, ніж платять мешканці подібних будинків, які перебувають на балансі ЖЕКу – 3,3-4,5 за кв. м — проте всі ці гроші йдуть в об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ), який сам вирішує, на що їх витратити. Розподіляється бюджет так: 60% на оплату послуг усіх цілодобових служб персоналу ОСББ, 10% — на обслуговування та ремонт ліфтів, 10% — на електроенергію та воду для потреб будинку, ще 10% коштує вивіз сміття та оренда контейнерів, останні 10% йдуть у

Реконструювати мережі та почати отримувати прибуток комунальним підприємствам заважають по суті лише дві речі. Перша – непідйомна вартість робіт. «Ми аналізували стан тепломереж деяких міст країни. Наприклад, у Євпаторії щороку на ремонті втрачають до 3 млн. грн. Одноразова заміна 57 км трубопроводів коштувала б місту 85 млн. грн., але за нинішнього фінансування окупалося б це 28 років», — розповідає Андрій Міцкан, заступник директора проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні». Друга проблема ЖКГ — необґрунтовано низькі, на думку самих комунальників, тарифи на воду, електрику та тепло. За нинішнього стану мереж тарифи на воду в Україні в середньому на 25% нижчі за економічно обґрунтований рівень, тарифи на тепло — на 30%. Як результат, за минулий рік лише через різницю в тарифах підприємства комунальної сфери отримали 5,4 млрд. гривень збитків. Втім, з погляду звичайних споживачів, навіть нинішні «необґрунтовано низькі тарифи» — чистої води обдурювання. Оскільки самі комунальники зізнаються, що й у них закладено по 30-40%, а то й усі

Короткий бізнес план клінінгових послуг для автомобіля. Представлений огляд включає інформацію щодо організації бізнесу, ліцензування, поради при виборі обладнання та реклами, ціноутворення, розрахунок щомісячних витрат, чистого прибутку та інших показників.

Матеріал, представлений у цьому огляді, містить інформацію щодо українського ринку клінінгових послуг. Розглядається таке: ситуація та основні тенденції на ринку, потенційний обсяг українського ринку клінінгових послуг, тенденції попиту на ринку клінінгових послуг України, фактори, що впливають на перспективи розвитку ринку клінінгових послуг в Україні.

Кабмін вирішив профінансувати пошук нових нафтогазових родовищ та геолого-економічну оцінку перспективних нафтогазових структур у східних областях України, щоб забезпечити у перспективі позитивну динаміку у нарощуванні вітчизняного видобутку вуглеводнів. Але для освоєння нових родовищ, на думку експертів, знадобляться більш дорогі та сучасні технології.

У цьому огляді наведено інформацію щодо українського ринку клінінгових послуг. Розглядається ситуація на ринку, а також фактори, що впливають на зростання ринку клінінгових послуг, цінову політику на послуги, попит на клінінгові послуги в Україні.

У 2010 р. справи клінінгових компаній пішли на виправлення: за дев'ять місяців, порівняно з аналогічним періодом 2009 р., кількість замовлень на чищення збільшилася на 5-25% (залежно від виду послуг). Але цей приріст обумовлений переважно введенням в експлуатацію нових площ або зміною власників вже існуючої нерухомості. Старі об'єкти, де власники чи орендар не змінюються (а більшість із них у 2009 р. суттєво урізали бюджети на прибирання), не поспішають збільшувати витрати на чистоту.

Учасники ринку вважають, що 2010 р. ринок вже не впаде. Незайве тому свідоцтво - налагодження співпраці виробників рослин із мережевим будівельним роздрібом, який має намір брати на реалізацію товар вітчизняного виробництва. Щоправда, виробники поки що обережні. Цього року ми будемо постачати лише 60 товарних позицій рослин тільки до частини магазинів однієї мережі. Таким чином, планується збільшити обсяги реалізації на 20-25%.

Столичні клінінгові компанії підраховують збитки після зими. Багато фірм, підписуючи з корпоративними замовниками річні договори на комплексне обслуговування, не обговорювали окремої плати за прибирання прилеглих територій від снігу, розраховуючи, що зима буде м'якою. У результаті їм довелося оплачувати капризи природи зі своєї кишені. Попередньо ми розраховували, що в гіршому випадку вивозитимемо з одного паркувального місця (12 кв. м) близько 1 куб. м снігу. На практиці ця цифра виявилася втричі більшою. Не виправдалися й закладені у кошториси витрати на робітників. Так як попит на охочих прибирати сніг минулої зими був дуже високий, замість звичної такси 10 грн. за годину вони просили 20 грн. За найскромнішими підрахунками, клінінгові компанії виклали зі своєї кишені за збирання снігу щонайменше 3-4 млн грн.

Повальне падіння активності українських галузевих та комерційних виставок відкрило дорогу для китайців. До 2008 р. позиції українських виставкових центрів та організацій, що їх обслуговували, були міцні як ніколи. Бракувало площ, місця бронювалися заздалегідь, а темпи зростання учасників та площ зростали швидше за темпи економічного розвитку. З початком економічної кризи кожному, хто відвідував більшість виставок кінця 2008 року, в очі впадало різке скорочення кількості учасників та займаних площ. Ця сумна тенденція, що здавалася тимчасовим непорозумінням, стала постійною у 2009 році.

Темпи та рівень розвитку виставкового бізнесу, як правило, знаходяться у прямій залежності від економічної ситуації в країні та іміджу країни на міжнародній арені. Позитивні тенденції економіки сприяли розвитку виставкової діяльності нашій країні останніми роками. За даними Держкомстату України, у 2008 році в Україні було проведено 1 174 виставкові заходи, в яких взяло участь понад 80 тис. компаній. Десять компаній, що ведуть виставковий бізнес, представлені зараз у UFI – Світовій асоціації виставкової індустрії, а 15% виставкових заходів мали статус міжнародних. Все це свідчить про досить серйозний розвиток експобізнесу в Україні.

Міжнародні виставки можуть змінити прописку. Столична влада хоче вдвічі підняти плату за оренду землі для виставкових комплексів. Якщо винахід КМДА вдасться, вже у 2010 році Київ може недорахуватися більше половини міжнародних виставкових заходів Головне управління земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації розіслало керівникам столичних виставкових центрів листи з пропозицією переукласти договори оренди на земельні ділянки, на яких розташовані експоцентри. Зокрема, КМДА пропонує виставникам добровільно переоформити документи, вказавши в них вищу орендну плату – удвічі більшу, ніж зараз.

Введення у 2009 р. в експлуатацію великих об'єктів комерційної нерухомості дозволило продавцям клінінгового обладнання утримати скорочення продажів на рівні 30%. Ще у квітні поточного року оператори нарікали, що ринок клінінгового обладнання, як і ринок клінінгових послуг загалом, переживає нелегкі часи. Такою є реакція цього бізнесу на кризові явища у сфері комерційної нерухомості. Проте останні місяці 2009 р. плачевну ситуацію на ринку жнив трохи підкоригували.

Почати опалювальний сезон уряд рекомендує вже з 15 жовтня. Тепло в будинках буде дуже доречним, враховуючи прогнози Гідрометцентру про циклон і похолодання, що насувається з Балкан. У МінЖКГ запевняють, що галузь до старту опалювального сезону готова майже на 100%. Показники готовності на рівні 98-99%. У деяких містах є окремі недоліки, але загалом технічні регламенти та процес технічної підготовки до опалювального сезону виконано не гірше, а навіть краще, ніж у попередніх роках. У ПСГ закачано необхідні обсяги газу, у достатній кількості створено резервні запаси вугілля.

Нині в Україні налічується 30 компаній, які займаються виробництвом приладів обліку газу. Станом на 01.01.2008 р. до Державного реєстру засобів вимірювань було внесено 47 типів приладів обліку газу, які випускають українські компанії. Виробничі потужності заводів із випуску лічильників газу в Україні становлять близько 2,6 млн. шт. на рік. У 2008 році обсяг виробництва газових лічильників в Україні в натуральному вираженні знизився порівняно з попереднім роком на 25,5%.

Канадські компанії мають намір реалізувати проекти щодо встановлення теплових насосів – вартістю 1,5 млн грн кожен – для опалення та гарячого водопостачання українських міст. Теплокомуненерго (ТКЕ) зможуть купити насоси для теплопостачання бюджетних установ у кредит під муніципальні гарантії лише при сплаті 25-відсоткового початкового внеску. Представники ТКЕ умовами позики незадоволені та побоюються, що якщо споживачі самостійно встановлять обладнання, то не потребуватимуть їх послуг.