Економічне піднесення в Україні призвело до прискорення зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами. У жовтні торговий дефіцит уперше досяг докризового рівня – близько $1,5 млрд. Економісти зазначають, що збільшення ввезення товарів стимулює стабільний курс гривні на тлі інфляції, що може спричинити девальвацію гривні вже за рік.
Частка малого бізнесу в загальних обсягах продажу минулого року зросла на 1,2 відсоткового пункту, до 33%, підрахували у Держкомстаті. В умовах загального падіння економіки збільшення частки означає велику гнучкість малого бізнесу, вважають експерти. При цьому загальна кількість працівників, зайнятих у цій сфері, зросла на 2,3%, до 6,45 млн. осіб. Проте збільшення податкового тиску може призвести до швидкого скорочення впливу малого бізнесу на економіку, попереджають експерти.
Відновлення металургії та машинобудування дозволило у вересні прискорити темпи зростання промислового виробництва до 10,2%. Одночасно покращилися результати роботи будівництва, торгівлі та сільського господарства, що дозволяє експертам очікувати зростання економіки за підсумками року більш ніж на 4%. Негативний вплив на українську промисловість може мати гальмування світової економіки, яке очікується зараз.
Повільне, але впевнене подорожчання всього, що можливо, схоже, стає в Україні трендом. Так, за даними статистики, за останні два роки вартість середньостатистичного споживчого кошика зросла більш ніж на 50%. Щоб зменшити соціальну напруженість, уряд готовий вистрибнути з тісних штанів бюджету: субсидії на оплату послуг ЖКГ, запроваджені постановою Кабміну №621, перевищують усі пільги такого плану в історії нашої незалежної країни. Але є ще продукти харчування, одяг, побутова хімія та техніка… Допомогти малозабезпеченим громадянам, яких в Україні, за різними підрахунками, від 13 до 28% всього населення, пропонують по-різному. Можна розпочати з аналога радянським продуктовим талонам, а можна – за прикладом окремих міст нашої країни – зайнятися розробкою "соціальної карти українця".
Торговий сегмент першим продемонстрував зростання - у середині 2010 року попит на оренду торгової нерухомості різко зріс. Наразі вільних площ у ТЦ та ТРЦ у столиці практично немає. Цей факт підтверджує рівень заповнюваності торгових центрів: за минулий рік у Києві він скоротився вдвічі, а сьогодні наближається до 100%.
Окремі рітейлери схильні пояснювати таку ситуацію низькою активністю споживачів, які у серпні прагнуть піти у відпустку. Нині літо, сезон активних відпусток. Тому судити про зміни в активності покупців складно. Покупець попит змінюється щодня. І саме із завершенням відпусток багато хто пов'язує надії на зростання, готуючи до вересня промоакції та цінові пропозиції. Поки що друге півріччя не обіцяє рітейлерам нічого доброго. Міжнародний центр перспективних досліджень оприлюднив дані дослідження, згідно з яким індекс споживчих настроїв після десятимісячного зростання у червні закінчив зростання з невеликою корекцією. Серед негативних факторів фігурують як уповільнення економічного зростання, жорстка бюджетна політика, так і зниження довіри до інституцій державної влади.
Міжнародні торговельні мережі не палають бажанням заходити на ринок України, оскільки бачать для себе занадто багато ризиків та слабку здатність країни до відновлення після кризи. Водночас ще рік-два тому ситуація була зовсім іншою. Експерти ринку стверджують: активного відновлення споживчого попиту і відповідно зростання роздрібних продажів очікувати цього року не варто. У свою чергу гравці ринку впевнені, що Україна, як і раніше, залишається привабливою для розвитку, але скоріше в довгостроковій перспективі.
Кияни, які захоплюються туризмом та активними видами відпочинку, цього сезону зіткнулися з несподіваною проблемою: купити в столичному роздробі потрібне спорядження стає дедалі складнішим, а деякі позиції взагалі неможливо. У дефіцитний ранг з початку літа потрапили човнові мотори, електроніка для риболовлі (наприклад, ехолоти), професійне обладнання для дайвінгу та ін. Менеджер з продажу компанії Adventure Максим Бурлакін розповідає, що бажаючі придбати таке спорядження змушені записуватися в чергу. Причому чекати на поставки доводиться один-три місяці, тож у багатьох випадках покупка просто втрачає сенс: поки товар прийде до Києва, активний туристичний сезон уже, по суті, закінчиться.
У процесі вибору електроніки та побутової техніки є етап, коли потенційний покупець заходить розглянути бажаний товар та помацати його руками. Але часто виникає проблема. Не завжди омріяне придбання виявляється на полиці найближчого супермаркету електроніки. Часто такі казуси списуються на нерозуміння клієнта. Але річ не в цьому. Швидше за все, ви зайшли не зовсім у той магазин. А саме ваші запити не збігаються з позиціонуванням цієї мережі. У нашій компанії ми використовуємо таке поняття, як асортиментна матриця, яка прийнята для різних мереж, виходячи з їхнього позиціонування. Вона передбачає товари різного рівня за ціною та функціональністю, різна їх кількість, розкладена за ціновими сегментами у кожній товарній категорії.
Для постачальників споживчих товарів зниження частоти відвідувань торгових залів означає погіршення показників ефективності реклами у точках продажу. Чим рідше потенційний покупець заходить до магазину, тим складніше залучити його до участі у семплінгу, дегустації чи іншому промозаході, організованому у торговому залі. За інформацією міжнародного консалтингового агентства Consumer World, за останні два роки BTL-активність у FMCG-роздробі в Західній Європі та США знизилася в середньому у півтора рази, а у Східній Європі та Росії – майже вдвічі. Постачальники, які раніше щедро платили ретейлерам за можливість проведення промозаходів у торгових залах, явно розчарувалися в ефективності такої реклами.
Минулий рік можна назвати одним із найважчих для рітейлу. Дісталося і суміжним ринкам. Наприклад, торговельного обладнання. Багатьом мережам довелося серйозно переглянути плани розвитку. Так, за даними операторів ринку, темпи розширення продуктового рітейлу впали на 40%. Кількість відкритих магазинів у 2009 р. становила лише 260 проти 430 роком раніше. Серед факторів, які негативно відбилися на фінпоказниках виробників торговельного обладнання, була не лише низька платоспроможність мереж. Минулого року ритейлери за оптимізації структури торгових точок закривали нерентабельні магазини. Внаслідок чого створювався певний запас торговельного обладнання, що, звісно, знижувало закупівлі нових прилавків.
Невеселі прогнози рітейлора підтверджують і експертні оцінки. Так, за даними фахівців Української торгової гільдії, якщо у 2008 р. торговельні мережі, що працюють в Україні, збільшили кількість магазинів на 29%, то цього року приріст кількості торгових точок буде мінімальним і становитиме лише 15%. Хоча, чесно кажучи, дивлячись на розвиток ситуації, і ця цифра викликає сумніви. Власне, опитування рітейлорів експертами УТГ показало, що понад 60% роздрібних мереж заявляють про можливість відкриття нових магазинів, а близько 40% не виключають закриття нерентабельних торгових точок. Невеселе становище на роздрібному ринку підтверджують дані Держкомстату. Якщо у 2008 р. порівняно з 2007 р. оборот роздрібної торгівлі зріс на 18,6%, то за січень 2009 р. порівняно з відповідним періодом минулого року він упав на 7,1%, а оборот ресторанного господарства зменшився на 18,1%. Власне, такою є дійсність, на тлі якої проходив щорічний торговий форум.
За даними більшості опитаних виробників обладнання та технологій, у 4 кварталі минулого року продаж торговельного обладнання скоротився приблизно на 20%. Зниження продажів відбулося, але з глобальне, оскільки більшість контрактів підписувалася в 2-3 кварталах, вносилася передоплата, будувалися об'єкти. За даними у 4 кварталі продажі знизилися на 15-20%.). Обсяг продажів торговельного обладнання у 4 кварталі 2008 року знизився не менше ніж на 30% від обсягу позаминулого року. Але, на його думку, фактичний обсяг стиснення ринку, який знаходиться в стані, оцінити поки неможливо.
Найбільше падіння обсягів продажів спостерігається у тих компаній, що займаються постачанням імпортного торговельного обладнання. У спеціалізованих компаніях зазначають: якщо раніше для українських рітейлорів при виборі обладнання його вартість не була визначальною, то зараз цей критерій став найважливішим. Після того, як курси валют розпочали різкі коливання, закордонне обладнання подорожчало на 40%, що багатьом не по кишені. Це виявилося на руку деяким місцевим виробникам. Продажі у них зросли вдвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року. Продукцію замовляють як невеликі магазини, так і великі супермаркети, а динамічне зростання продажів пояснюється тим, що ціни не підвищувалися.
Продаж торговельного холодильного обладнання падає. Його постачальники сподіваються лише на зростання виробництва продуктів харчування та напоїв та пожвавлення роздрібу. Загалом 2008 р. для виробників та імпортерів торговельного холодильного обладнання, незважаючи на те, що на останні місяці року припав початок економічної кризи, був досить успішним. Хоча рітейлори почали відчувати труднощі з отриманням кредитів вже в середині 2008 р., за його підсумками роздріб продемонстрував солідний приріст. Досить впевнено до початку кризи почували себе виробники та імпортери заморожених овочів, напівфабрикатів та морепродуктів, цілком стерпно – виробники та продавці морозива, тобто. оптові покупці морозильних скринь. Досить високу активність як оптові покупці холодильних шаф виявляли виробники пива, безалкогольних напоїв та соків. В результаті, за оцінками операторів, торік ринок торговельного холодильного обладнання зріс у середньому на 15-20% до 1,6-1,7 млрд грн.
За оцінками операторів, у 2007 р. в Україні холодильного обладнання для роздрібної торгівлі було продано приблизно на $200 млн. Це на 25-30% більше, ніж у 2006 р., що, в принципі, відповідає динаміці зростання продовольчого роздробу в країні. Структура продажу холодильного обладнання також відбиває структуру розвитку торгових форматів вітчизняного продовольчого ритейлу. Так, за оцінками дослідницької компанії ACNielsen Ukraine, 25%-ве зростання минулого року в Україні продемонстрували супер- та гіпермаркети. Відповідно, приблизно такою ж у кількісному вираженні була динаміка продажів холодильного обладнання з виносними холодильними агрегатами, які зазвичай використовуються у великоформатних магазинах. Кількість торгових об'єктів площею 100-300 кв.м збільшилася лише на 1,7%, невеликих магазинів (до 100 кв.м), згідно з тими ж дослідженнями, – взагалі зменшилась на 0,6%.
На перший погляд, металеві споруди справедливо заслужили на повагу роздрібної торгівлі, охолоджуючи продукти в торговому залі, у підсобках магазинів і в гарячому цеху ресторану. Як домашній холодильник незамінний у побуті, так і професійна шафа обов'язково входить до штату будь-якої торгової точки або підприємства громадського харчування. Які шафи зараз доступні торгівлі і в чому відмінності між представленими видами, з'ясували ми за допомогою експертів. На сьогоднішній день на ринку професійного холодильного обладнання представлені всі види холодильної техніки: стелажі та прилавки, що охолоджуються, морозильні шафи і холодильні скрині, моноблоки і спліт-системи, збірні камери і т.д. Вибір, безперечно, багатий. Це дає технологам і дизайнерам можливість підібрати оптимальну комплектацію холодильного обладнання для індивідуальних проектів. Але при всьому багатстві вибору холодильні та морозильні шафи користуються постійною популярністю та актуальні незалежно від пори року та обсягу наявної торгової площі.
Фахівці ІТ-ринку в сегменті автоматизації розрахунково-облікових операцій торгівлі вважають, що найпоширеніша помилка рітейлерів полягає у замовленні рішення під поточні, а часто під вчорашні завдання. Метою нашої статті не є аналіз витоків цієї помилки. Ми хочемо показати можливості сучасних ІТ-технологій у контексті основної тенденції світового рітейлу: спеціалізація рішень під певний формат торговельного підприємства. Така мета визначає як першочергових завдань пошук таких рішень, які реально поліпшили обслуговування покупців і збільшили обороти торгової точки. Ринок ІТ-рішень для торгівлі розвивається швидко. Постачання РОS-терміналів, наприклад, вендори щорічно нарощують мінімум на третину. Зрозуміло, що розмова про інновації, які освоює європейський ритейл, щодо українського ринку передбачає помірний скептицизм. Але на те він і помірний, адже оптимізм упевнений. Новинки європейського рітейлу стануть таки нашими. Ну не завтра, то пізніше.
Ринок ТО представлений трьома основними сегментами. Це холодильне (шафи, гірки, ванни), технологічне (печі, плити) та презентаційне (стійки, стелажі) обладнання. За суб'єктивними оцінками експертів, щороку в Києві продається обладнання не менш як на $25-30 млн. І якщо реалізація холодильної техніки збільшується стабільно в межах інфляції, то у двох інших напрямках фахівці бачать суттєву динаміку та нові шляхи розвитку. Стан кожного з них обумовлено розвитком ринку торгівлі та громадського харчування: попит на обладнання виникає, коли з'являються нові площі або переоснащуються існуючі. Хвиля заміни техніки почала активно формуватися минулого року. Оснащення, яке має продовольчий роздріб, було встановлено в 2000-2002 рр., коли магазини масово переходили на самообслуговування. З огляду на те, що термін фізичного старіння такої техніки складає п'ять-сім років, у 2007 р. компанії змушені були переобладнати торговельний простір.
Літній сезон - один із найприбутковіших періодів для ретейлу. У цей час року в супермаркетах значно збільшується обсяг продажу напоїв, зокрема пива та газованих напоїв. Літо - дуже прибутковий період і для підприємств фастфуду, кафетеріїв, літніх кафе та ресторанів. Основний дохід цих закладів формується за рахунок продажу прохолодних напоїв, охолоджених та заморожених соків. З початком літнього сезону зростає кількість закупівель обладнання для напоїв до супермаркетів та підприємств HoReCa. Ринок торговельного обладнання для напоїв в Україні активно розвивається, щорічне середнє зростання ринку становить 25-30%, спеціаліст з маркетингу ТОВ "Венетек". Експерти прогнозують, що в найближчі три-п'ять років темпи зростання не сповільнюватимуться. Це пояснюється швидким розвитком ринку громадського харчування, готельного сектора, ринку торгових площ як у столиці, так і в регіонах нашої країни.