У першому півріччі в Україні вироблено 2365 тис.шин усіх видів, що становить 99,5% від обсягу за відповідний період минулого року. У червні випуск шин всіх видів склав 441 тис. штук, збільшившись у порівнянні з травнем на
За 4 місяці "Росава" продала продукції на 62,3% більше, ніж за аналогічний період 2010 р. Збільшення продажів пояснюється не лише зростанням випуску продукції, а й покращенням її якості та збільшенням реалізації шин дорожчих сегментів. Так, до Німеччини продано шин у 5 разів більше, ніж за аналогічний період
У І кварталі в Україні вироблено 1180,3 тис. шин усіх видів, у тому числі у березні – 437,7 тис. При збільшенні зростання шин для легкових автомобілів значно знизилося виробництво інших видів шин (вантажних, для сільгосптехніки)
У серпні 2010 р. по відношенню до липня цього року імпорт синтетичного каучуку скоротився на 2%. Порівняно з аналогічним періодом 2009 р. темп скорочення цього показника становив 5%. У вересні 2010 р. по відношенню до попереднього місяця імпорт цього виду продукції зріс на 16%. Темп приросту показника порівняно з вереснем 2009 р. становив 5%. Експорт синтетичного каучуку у вересні 2010 р. по відношенню до серпня цього ж року збільшився майже в
На думку експертів, вітчизняна хімічна промисловість стане галуззю, яка найбільше постраждає від подорожчання природного газу. Водночас, обнулення Росією експортного мита на деякі добрива загострить конкуренцію на внутрішньому ринку України. 29 січня Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) ухвалою N57 затвердила граничні ціни на газ для промспоживачів, бюджетних організацій та прирівняних до них у розмірі 2 020,25 гривні за тис. куб. м. на 2009 рік (без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл та постачання газу). Граничну ціну на газ для підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексу, які увійшли до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N925 від 14 жовтня 2008 року, встановлено на рівні 1 899,25 гривні за тис. куб. м (без ПДВ та зазначених зборів).
Ринок автомобільних покришок українського виробництва за попередніми підсумками скоротився цього року більш ніж на 40%. Так, за даними Держкомстату, минулого року було виготовлено понад 7,4 мільйона автошин. А цього, за словами виробників, показник досягне позначки лише 4,3 мільйона штук. За останні кілька років виробництво збільшувалося на 15-20%, а за підсумками першого півріччя 2008-го було виготовлено на 40% більше шин, ніж за аналогічний період минулого року.
На українському ринку формується дефіцит якісних імпортних шин для легкових автомобілів. Вітчизняні виробники мають шанс задовольнити цей попит. Активність з боку імпортерів чи не єдиний приклад у галузі. Економічна криза та нестабільність курсу долара в Україні погіршили становище багатьох продавців імпортних шин. За останні два місяці основні гравці встигли двічі підняти ціну на гуму: наприкінці вересня вона підвищилася на п'ять-десять відсотків, а наприкінці жовтня — ще на 15–20%.
Українська хімічна промисловість падає. Єдиний шанс уникнути банкрутства підприємств галузі – максимально збільшити постачання добрив вітчизняному Агропрому. За останні місяці заводи України знизили виробництво аміаку наполовину: аміачні агрегати зупинено на «Стиролі», Одеському припортовому заводі (ОПЗ), «Рівнеазоті» та сєверодонецькому «Азоті». З середини грудня експорт цього продукту повністю припиниться, аміак випускатимуть виключно для подальшої переробки в карбамід та інші мінеральні добрива азотної групи.
Росія є головним покупцем українських шин. На неї припадає 57,7% всього українського експорту у кількісному виразі. Частка українського експорту у вартісному вираженні – 25,8%. Вони продавалися за середньозваженою ціною 20,0 дол./шт. (українські шини продавалися в середньому по $25,8/шт., у тому числі до Білорусі за $30,7/шт.). Експортні постачання гумових виробів до України з Білорусі порівняно з аналогічним місяцем 2007 р. збільшились на 53%, у т. ч. шин – майже на 55%. Завод масових шин ВАТ "Белшина" у 2009 р. завершить технічне переозброєння (установку нового німецького обладнання), що дозволить забезпечити йому новий рівень якості легкових шин та знизити собівартість продукції, збільшити їхню конкурентоспроможність на світовому ринку.
В імпорті шин в Україну, зокрема, в кількісному вираженні, вагому частку займають шини для велосипедів, які в країні не виробляються. За підсумками I кварталу на цей вид шинної продукції припадає 55% всіх шин, що імпортуються в країну. Виробництво шин усіх видів, за даними, у травні становило 613 тис. шт. і збільшилася до квітня на 4,9%. З початку року випуск шин по відношенню до січня-травня 2007 р. характеризується підвищувальною тенденцією 2,4%.
В імпорті з Європи близько половини всіх поставок шин (43,9% - за тажу, 58,1% - за кількістю та 46,7% - за вартістю) припадає на Фінляндію. Фінська компанія Nokian Tyres (має заводи у Фінляндії та Росії) має в Україні вже 25 шинних центрів і має намір збільшити їхню кількість найближчим часом до 34. Мережа шинних центрів Vianor продає шини для легкових автомобілів та мікроавтобусів, а також для вантажних машин як власного виробництва , і сторонніх компаній. Загалом у зовнішній торгівлі шинами за І квартал позитивне сальдо становить $10,6 млн. Порівняно з тим самим періодом 2007 р. воно збільшилося на $7,4 млн.
Через скорочення виробництва у 2007 р. зменшився і за вагою, і за кількістю та експортом шинної продукції. Так, за підсумками 11 місяців у ваговому відношенні експорт шин порівняно з аналогічним періодом 2006 р. зменшився на 1,9%, а в кількісному – на 8,6%. Значна частина зовнішньоторговельного обороту України у торгівлі шинами припадає на Росію. Так, за 10 місяців 2007 р. на Росію припадає 36,8% загального експорту шин за тажем, 49,6% - за кількістю та 33,2% - за вартістю.
Шинна продукція займає істотну частку зовнішньої торгівлі продукцією гумової галузі. На неї припадає понад 75% всього експорту та понад 35% імпорту. В імпорті гумової промисловості значну частину займають каучуки (натуральний та синтетичний). На них припадає близько 25% імпорту галузі. Решта посідає різні види РТИ.
На українському ринку шин відбуваються суттєві зміни. Зменшилися обсяги виробництва та експорту, натомість значно збільшилася пропозиція імпортного товару. Якщо за підсумками 8 місяців 2006 р. у зовнішній торгівлі шинами спостерігалося позитивне сальдо у $8,4 млн., то поточного року перевищення імпорту над експортом становило $24,9 млн. Так, експорт легкових шин скоротився на 197187 шт. як імпорт легкових шин зріс на 708 705 шт.
Імпорт вантажних шин більш диверсифікований, ніж легкових. Більшість вантажних шин (за кількістю) експортується до країн СНД - ними у першому півріччі припадає 67% всього експорту. За вартістю частка країн СНД значно нижча – 36,6%. За тоннажем країни СНД припадає 45,9% всього експорту.
Визначальними факторами розвитку промисловості РТІ в Україні є рівень розвитку галузей, що споживають, і ціни на сировину та допоміжні матеріали. Україна практично не має власного виробництва каучуків і змушена імпортувати більшість компонентів для виготовлення РТІ. Ціни на них останнім часом мають стійку тенденцію до зростання. Крім того, обладнання багатьох українських заводів застаріле або досить амортизоване. Існує багато дрібних підприємств, які не мають сучасного резиносмесительного обладнання та працюють на готових сумішах, що виробляються великими заводами галузі. Асортимент їхньої продукції досить обмежений.
Метан є природним продуктом, що виникає під час розкладання органічних речовин. Оскільки поклади кам'яного вугілля утворювалися протягом тривалого геологічного періоду, частина виробленого метану була адсорбована вугіллям. У той час як у природних резервуарах природного газу – таких як пісковик, газ зберігається в порожнинах породи, метан у вугіллі утримується за рахунок внутрішнього тиску у земній корі. Якщо тиск падає, газ вивільняється з вугільного пласта, створюючи великі проблеми через можливе мимовільне займання. Крім того, метам є парниковим газом, у 21 раз сильнішим, ніж вуглекислий.
Майже 1 млрд куб. м метану, які зараз Україна просто викидає у повітря, могли б нас озолотити. Якщо цей обсяг метану пустити на виробництво енергії, можна заощадити вугілля, яке використовується шахтами на виробництво теплоенергії для своїх потреб, яке коштує щонайменше $51 за тонну - на суму $35 млрд. Плюс - дозволило б отримати тим самим шахтам від EUR44 млрд. до 220 млрд. зовсім не зайвих зарубіжних грошей - виходячи із середніх розцінок на одиницю заощаджених викидів за Кіотським протоколом (від EUR3 до 15). Заощаджені одиниці скорочених викидів готові купувати уряди інших країн та окремі компанії.
Розглядаючи майбутнього партнера, інвестори насамперед звертають увагу на його гаманець. У вугільній галузі фінансових проблем хоч греблю гати. Більшість шахт є нерентабельною, тому гарантувати повернення грошей у разі недоотримання необхідної кількості квот вони не можуть. Тих коштів, які сягають шахт від Міністерства вугільної промисловості, ледве вистачає на підтримку гірничих робіт. Державні шахти ще й не є юридичними особами, тож здійснювати будь-які проекти без дозволу Мінвуглепрому вони не можуть.
З початку року найбільші виробники хлористого калію — основної сировини для комплексних добрив — один за одним оголосили про зниження виробництва. На такий крок пішли найбільший у світі виробник — канадська компанія Potash Corp., а також Уралкалій і Білоруськалій, на частку яких припадає майже 60% світового виробництва калію. Учасники ринку не виключають, що виробники зробили це навмисно, щоб підтримати і без того високі ціни на свою продукцію. Першою про скорочення виробництва ще в середині грудня заявила Potash Corp., яка контролює третину світового ринку хлористого калію.