Більш ніж удвічі впав і обсяг закупівель заморського хутра – з $10 млн у 2008 році до $3,9 млн у 2009-му. Замінити імпорт на вітчизняну продукцію було складно. Найбільша звіроферма у сусідньому селі Павлівка, за словами Шкабрія, наприкінці 2009 року практично припинила постачання шкурок норки та песця. Більше того, частина кустарних виробників, каже Зарубінський, під час кризи взагалі на якийсь час відійшли від справ і, щоб вижити, розпродували раніше закуплену сировину за непридатними цінами до сусідньої Угорщини. Втім, у нинішньому році, зазначає колишній льотчик, справи пішли на поправку, і початок осені показав попит, що зростає.

Пошити капелюх - премудрість не з легких. Замкнутий цикл виробництва, скажімо, фетрового головного убору включає 72 операції, кожна з яких проводиться на окремій машині. Один тільки формувальний прес німецького походження коштує близько $48 тис. Не дивно, що виробників фетрових капелюхів повного циклу не те що в Україні - у світі лише дев'ять. Причому одне з них має українське коріння. На заготівлях цього підприємства роблять бізнес і новачки-самоуки, і відомі дизайнери. Якщо говорити про таку схему роботи, то для організації виробництва буде достатньо $40-50 тис., основна частина яких буде спрямована на придбання сушильних камер, парогенераторів, швейних машин. Але обладнання – ще не все. Де знайти спеціаліста – ось у чому питання, бо майстрів-капелюшників в Україні, виявляється, ніколи не готували. За Союзу капелюшних майстрів вирощували в Казані. І тому тепер доводиться вишукувати працівників з підприємств, що розорилися, переманювати у конкурентів. Ну, і, звичайно, навчати самотужки. Справді, виробництво фетрових капелюхів

В останній місяць почастішали запити на сумки нових колекцій. Однак підприємниця поки що не поспішає задовольняти клієнтські забаганки. І так вже модельний ряд поповнювався двічі. Але якщо запити на новинки почастішають, доведеться вирушати на шопінг - до Польщі та Італії. Каже, що купувати брендові речі в українських бутіках навіть на розпродажах економічно недоцільно. Плюс уже з'явилися напрацьовані зв'язки, а тому можна і про індивідуальну знижку домовитись. При цьому недорогі сумочки окупаються за два-три місяці прокату. Дорогі вироби приносять зиск лише у випадку

Пошиттям сумок в Україні сьогодні займаються близько 15 великих компаній та понад сто дрібних цеховиків. Столицею українського швейного бізнесу вважається Харків, на другому місці — Одеса (у цьому місті переважно працюють приватні підприємці), далі йдуть Київ, Дніпропетровськ, Херсон. Серед великих гравців варто виділити харківські компанії "Олімп", "Харбел", "Доллі", столичні ТОВ "AiK" (ТМ Derby), ТОВ "ВТП Ліо", херсонське ПП "Соловйов" (TM Beltguys). Кожен більш-менш великий гравець воліє вибирати досить вузький сегмент, і вже в ньому виступати повноправним господарем: одні роблять акцент на валізах, інші відточують майстерність у пошитті дамських сумочок, ну, а треті спеціалізуються на діловій шкіргалантереї або, наприклад, шиють косметички або перукарські сумки. Такий розподіл дозволяє компаніям знизити рівень

Обсяг попиту жіночі сумки з найближчі 3 місяці: загальна кількість всіх потенційних споживачів – близько 900 тис. чол., понад 60% їх схильні купити сумку протягом 1-3 місяців; обсяг попиту в натуральних одиницях – близько 544 тис. сумок, у грошовому вираженні – близько $11,6 млн. Призначення жіночих сумок: більшість споживачів (близько 88%) використовують жіночі сумки для того, щоб носити гроші, косметику та різні дрібниці, близько 18 % жінок використовують сумочки для носіння ділових документів, приблизно така ж частка споживачів (16%) використовують жіночу сумку як деталь туалету та прикраси. Місця купівлі сумок:

Цікаво, що статистика зафіксувала стрімке (на 31%) зростання імпорту панчішно-шкарпеткових виробів у 2010 р., тоді як попередні роки темпи приросту становили 2-3%. Але оператори запевняють, що заморського товару на ринку більше не стало, оскільки ця статистика здебільшого свідчить про часткову легалізацію минулого року “сірого” імпорту. Більше того, вони запевняють, що у 2010 р. імпорт із Китаю та інших країн

Цей огляд містить інформацію щодо ситуації на ринку дитячого взуття, а саме: обсяги виробництва продукції асортиментного ряду "Сандалії з верхом зі шкіри дитячі" в Україні в 2011 р., обсяги експорту та імпорту продукції.

Огляд містить інформацію щодо обсягів виробництва дитячого одягу в Україні, а також обсягів експорту та імпорту дитячого одягу за другий та третій квартал 2011 року.

У цьому огляді наведено інформацію щодо ринку дитячого взуття в Україні. Розглядається ситуація над ринком, і навіть обсяги виробництва дитячого взуття, зовнішньоекономічні показники: експорт, імпорт.

Сьогодні імпортери, постачаючи на український ринок приблизно 60% товарів масового асортименту дитячого одягу, активно нарощують обсяги. Так, за підсумками минулого року реалізація імпортного дитячого одягу збільшилася на 34% - у кількісному вираженні та майже на 42% - у грошовому. Помітивши цю тенденцію, ретейлери зосередили свою увагу на розвитку дитячого асортименту у своїх магазинах. «З початку 2011 року продаж дитячого асортименту в наших магазинах зріс на третину, частково і за рахунок його розширення» - додає Тетяна Конюшенко. Імпортери стверджують, що за останні 1-2 роки дитячий одяг в Україні подорожчав незначно - відповідно до зростання курсу євро та долара. Після різкого стрибка валюти у 2008-2009 роках. ретейлери обережно формують ціну на дитячий товар, наскільки можна намагаючись домовитися з постачальниками про знижки. За словами Тетяни Конюшенки, ціни на непродовольчі дитячі товари в Україні є адекватними: вони відображають вартість самого виробу, курс валюти, доставку та

У січні 2011 р. порівняно з аналогічним періодом 2010 р. імпорт дитячого одягу в Україну скоротився на 51% у кількісному вираженні та на 22% — у грошовому. Хоча початок року не завжди є показовим. Слід зазначити, що у 2010 р. порівняно з 2009 р. ринок зріс. Принаймні обсяг імпорту збільшився на 34% у кількісному вираженні та майже на 42% — у грошовому. Не дивно, що минулого року гравці ринку були налаштовані набагато оптимістичніше. Йдеться не лише про імпортерів, які постачають приблизно 60% товарів масового асортименту, а й про виробників, більшість яких торік змогли утримати свої позиції на ринку. Щоправда, замістити своєю продукцією імпорт, який у 2009 р. скоротився майже на 55% у кількісному вираженні, їм торік не вдалося. Невеликі обсяги випуску продукції не дозволили виробникам суттєво знизити витрати за закупівлю матеріалів, які, до того ж, переважно імпортного виробництва. Про те, що для ринку дитячого одягу цей рік буде нелегким, побічно свідчить скорочення кількості учасників профільного розділу виставки Baby Expo, що відбулася у березні. Якщо 2009 р. таких було 158, то 2011 р.

Цікава ситуація складається на ринку спідньої білизни. Зважаючи на прогнози, після останніх двох невдалих років ринок цього року може вийти на показники докризового 2008 р. у кількісному вираженні. Одночасно гравці ринку, включаючи імпортерів, які організували реекспортні поставки, продовжать експансію на привабливі ринки сусідніх Росії, Білорусії та Польщі.

Близько 70% шуб, що продаються в Україні, — імпортні. По-перше, гравцям хутряного ринку цей вид діяльності приносить найбільший прибуток – дохідність становить від 200 до 400%. По-друге, виробництво хутряних виробів в Україні слабшає з кожним роком. За даними асоціації «Укрлегпром», 2008 року вітчизняні фабрики випустили майже 15 тис. одиниць одягу з натурального хутра, але вже 2009-го цей показник скоротився до 5,5 тис.

Цей огляд містить інформацію щодо ринку модного дитячого одягу в Україні. Представлено ситуацію на ринку, а також основні тенденції, оборот ринку дитячого одягу, попит на дитячий одяг, модні бренди дитячого одягу, оборот та рентабельність бізнесу.

Призабуті в наших широтах сильні холоди, які стояли вже другий місяць, змусили киян розщедритися. Столичні продавці шуб та дублянок констатують збільшення продажів на 10–30%. Підвищений попит в умовах мізерного через кризу асортименту дозволили магазинам реалізувати за явно завищеними цінами навіть вироби сумнівної якості, хоча на світових хутряних біржах вартість сировини, навпаки, знизилася. Але морози змусили киян забути про економію. Адміністратор салону «Імперія хутра» каже, що у них продажі цього сезону збільшилися принаймні на 10%.

Матеріал, представлений у цьому огляді, містить інформацію щодо українського ринку дитячого взуття. Розглядається таке: ситуація на ринку, розподіл пріоритетних переваг споживачів при виборі дитячого шкіряного взуття, обсяг ринку взуття України, обсяги споживання взуття в Україні на душу населення, частка імпортної продукції на ринку дитячого взуття, основні оператори на ринку дитячого взуття України, ціни на деякі види дитячого взуття, якість дитячого взуття в Україні.

Огляд містить інформацію щодо українського ринку дитячого одягу, а саме: обсяг ринку, кількість суб'єктів ринку, структура продажів дитячого одягу у 2009 році: за ціновими сегментами, каналами збуту та форматами торгових об'єктів, віковими групами, динаміка ринку, оператори ринку дитячого одягу в Україні.

В даному огляді представлена ​​інформація щодо ринку дитячого одягу України. Розглядається ситуація на ринку, основні тенденції українського ринку дитячого одягу, а також річний оборот ринку дитячих товарів та послуг, частка покупців дитячого одягу, фактори, що підвищують попит на дитячий одяг, сегментація ринку дитячого одягу, категорії дитячих товарів, бренди дитячого одягу, основні конкуренти спортивно-бальних товарів, основний асортимент, пред'явлений у сегменті спортивно-бального одягу, методи просування, структура продажу дитячого одягу за місцем покупки, основні оператори ринку дитячих товарів та інше.

Мінекономіки наприкінці травня повідомило про початок антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну ворсового та довговорсового, а також махрового полотна з Китаю та Кореї. Заявника у цій справі - ТОВ "Фабрика штучного хутра" (ФІМ, м. Жовті Води) - не можна запідозрити у бажанні переділити ринок махрових рушників. Але, як з'ясувалося, азіатські хіміки так спонукали у виробництві синтетики, що деяка їх продукція з успіхом використовується як замінник хутра. Як повідомив директор ТОВ "Фабрика штучного хутра" Євген Шихарєв, під виглядом довговорсового полотна в Україну найчастіше імпортується матеріал, яким виробники примудряються замінити штучне хутро у підкладках одягу та взуття, автомобільних чохлах та інших усіляких виробах. Це якраз та продукція, яку випускає жовтоводське підприємство.

Шкіри виглядають жахливо та дуже погано пахнуть. У нас не Франція і не Голландія: ніхто корову шампунем не митиме. У половині випадків підприємство купує кота у мішку. Не можна сказати відразу, якісна шкіра вийде чи ні. Якість, а точніше шлюб, визначається за кількістю шрамів, левова частка яких припадає на побої та укуси комах. Загалом в Україні дуже складно знайти якісну шкіру. Найчастіше це пояснюється особливостями національного ставлення до тварин, яке дуже відрізняється від європейського.