Огляд містить матеріал щодо ситуації на ринку шкіряного одягу України. Наведено дані щодо обсягів виробництва шкіряного одягу, а також обсяги експорту та імпорту одягу зі шкіри в Україні в 2011 році.

У цьому огляді представлена інформація щодо ринку одягу з хутра України. Розглядається ситуація на ринку, кількість підприємств, присутніх у даному сегменті, обсяги виробництва продукції в Україні, а також обсяги експорту та імпорту одягу з хутра.

У цьому огляді представлена інформація щодо покупців чоловічої білизни.

Цей огляд містить інформацію щодо ринку спідньої білизни в Україні. Розглядаються основні особливості ринку, а також ситуація на ринку спідньої білизни України, середньорічний приріст ринку спідньої білизни, фактори, що впливають на ринок та інше.

У цьому огляді представлена інформація щодо ринку спідньої білизни в Україні. Розглядається ситуація на українському ринку спідньої білизни, основні тенденції ринку, а також імпорт трикотажної спідньої білизни в Україну, гравці на ринку спідньої білизни в Україні, механізми продажів, канали збуту спідньої білизни в Україні, обсяги виробництва спідньої білизни в Україні, обсяги експорту та імпорту , вартість обладнання для пошиття та інше.

У цьому огляді представлена інформація щодо ринку хутра в Україні. Розглядається ситуація на ринку, основні тенденції українського ринку хутра, обсяг імпорту хутряної продукції в Україну, попит, цінова політика, аукціони та інше.

В даному огляді наведено інформацію щодо ринку сумок України, а саме: ситуація на ринку, основні тенденції ринку сумок України, структура імпорту сумок в Україну по регіонах, обсяги експорту сумок з України та інше.

Цей огляд містить інформацію щодо ринку дитячого одягу в Україні, а саме: ситуація на ринку, обсяги імпорту дитячого одягу в Україну, попит, ціни, тенденції ринку дитячого одягу, частка домогосподарств з дітьми, сукупний середньорічний темп зростання європейського ринку дитячого одягу та інше.

В огляді представлено інформацію щодо обсягів виробництва головних уборів в Україні.

Матеріал, представлений у цьому огляді, містить інформацію щодо українського ринку дитячого шкільного одягу та приладдя. Розглядається таке: ситуація на ринку, основні тенденції, темпи зростання цін на канцелярське приладдя та шкільну форму в Україні, цінова політика на канцелярські товари, ціни на шкільний одяг та взуття для дівчаток та для хлопчиків.

Огляд містить інформацію щодо українського ринку шкільного одягу. Розглядається таке: ситуація на ринку, вартість одного погонного метра напіввовняної тканини, собівартість пошиття сорочки для хлопчиків в Україні, оптова ціна сорочки китайського виробництва, що імпортується в Україну, найбільші оператори на ринку дитячого одягу України, темпи зростання/падіння обсягів закупівель.

Водночас підлітки — споживачі більш “заможні”, ніж їхні молодші брати-сестрички. За даними спеціалізованої маркетингової агенції Kids Market Consulting (м.Київ; з 2002 р.; 10 осіб), 26% підлітків щотижня отримують на кишенькові витрати не менше 30 грн., а 63,9% копять отримані гроші. Крім цього, у віці 13-16 років у дитини виникає бажання заробляти самостійно — інакше кажучи, самостверджуватись. Мовляв, не проситиму грошей у батьків і річ, що сподобалася, куплю за свої кревні. Як зазначає Біденко, якщо у тінейджера з'являється мета накопичити гроші на певну річ, то імпульсивні покупки (снеків, шоколадок тощо) він робитиме рідше. В основному підлітки мріють про новий мобільний телефон або ноутбук, але й одяг теж. Як показують опитування, частки бажаючих мати одягову чи взуттєву обновку, велосипед чи плеєр приблизно однакові. А якщо є бажання, то підлітки "розкручують" батьків і родичів на предмет

Oysho спеціалізується на нижній білизні та пропонує не тільки класичні моделі стандартних кольорів, але й яскравіші та легковажніші, у тому числі дитячу продукцію та білизну для тінейджерів. Крім того, під цією маркою випускаються аксесуари. На сьогодні Inditex володіє більш ніж 4,7 тис. магазинів у 76 країнах світу, що робить її одним із найбільших гравців на ринку роздрібної торгівлі одягом. Компанія завоювала симпатії покупців у всьому світі демократичними цінами та якістю. Її засновник Амансіо Ортега серед найбагатших європейців (журнал Forbes оцінює його стан більш ніж у

Існують і малі кустарні ферми, але їхня частка в бізнесі зовсім незначна. Їхня точна кількість не відома у зв'язку з тим, що такі господарства ніхто не реєструє. В останні роки спостерігається значне зростання попиту на українське хутро. Обсяги експорту "м'якого золота" більш ніж на 40% перевищують імпорт. Активізація руху Зелених змусила парламенти Англії та Нідерландів ухвалити закони про повну заборону звірівництва в країні. Розгляд відповідного законопроекту ведеться і в Данії, чиє хутро славиться у всьому світі високою якістю та унікальністю. Активна протидія хутряному звірівництву призвела до того, що зараз подібні виробництва переносять до країн, де до цього бізнесу поки що не застосували законодавче табу. Наприклад, в Україну. Експансія світового ринку може принести власникам

Відсутність грамотних ветеринарів змушує кожного підприємця вивчати хвороби та проблеми своїх звірів самостійно. Якщо власник ферми займається цією справою 4–5 років, він знає вже набагато більше будь-якого ветеринара. «Сім'я шиншил складається з чотирьох самок та одного самця. Для здорового потомства важливо, щоб не було кровозмішення - схрещування пар-родичів (до чотирьох поколінь). Тому селекційна робота має на увазі співпрацю між фермерськими господарствами — обмін самцями (або їхня купівля) для схрещування. Їздити ж за кордон із цією метою — величезна морока: для того, щоби привезти легально кількох звірків, потрібно зібрати безліч документів, дозволів та висновків, — ділиться досвідом Орест Стахів. — До того ж, європейським фермерам значно легше возити шкурки на аукціон до Данії, ніж нашим. У нас перевезти хутро через митницю проблема». Ще одна складність - вироблення шкірки. В Україні дуже мало спеціалістів, які вміють якісно обробляти хутро. «Ми, якщо плануємо продати шкурки за кордон, відправляємо їх на вичинку до Польщі ($5

За даними Держстату, у 2011 р. кролівники виростили в Україні близько 27 тис.т кролів у живій вазі (див. “Реалізація на забій”). За оцінками пана Вакуленка, цей показник не перевищує 20 тис.т. Офіційні дані з виробництва кролів та оцінки експертів хоч і відрізняються, проте свідчать про те, що за 25 років воно скоротилося більш ніж у шість разів. За різними оцінками, у країні 4-6 великих виробників кролятини. Це компанії, які містять понад 1,5 тис. кроликоматок (“потужність” кроликоферми визначається за кількістю маточного поголів'я — кролиць, які приносять кроликів, яких потім відгодовують та забивають). Крім того, вирощуванням кроликів займаються як мінімум 20-30 фермерських господарств (з маточним поголів'ям у 300-500 особин). Але згадані гравці утримують не більше ніж 5% вітчизняного ринку кролятини — близько 95% загального поголів'я кролів в Україні розводять

70-80% собівартості хутряних виробів посідає сировину – хутряні шкурки. За останні роки поголів'я хутрового звіра в Україні різко скоротилося. У промислових масштабах вирощується лише норка. Найбільша ферма з вирощування цього популярного хутрового звіра розташована на Черкащині і становить близько 20 тис. особин. Усього ж українське поголів'я налічує 65 тис., хоча ще п'ять років тому було 85 тис. Виною тому – постійне зниження попиту на вигляд норки, яке розводиться в Україні. Сьогодні в ціні хутро скандинавського вигляду, довжина ворсу якого набагато коротше. Вітчизняні ферми лише починають обзаводитися такими звірятками. І в найближчому майбутньому їхнє хутро буде дуже дорогим і

Більш ніж удвічі впав і обсяг закупівель заморського хутра – з $10 млн у 2008 році до $3,9 млн у 2009-му. Замінити імпорт на вітчизняну продукцію було складно. Найбільша звіроферма у сусідньому селі Павлівка, за словами Шкабрія, наприкінці 2009 року практично припинила постачання шкурок норки та песця. Більше того, частина кустарних виробників, каже Зарубінський, під час кризи взагалі на якийсь час відійшли від справ і, щоб вижити, розпродували раніше закуплену сировину за непридатними цінами до сусідньої Угорщини. Втім, у нинішньому році, зазначає колишній льотчик, справи пішли на поправку, і початок осені показав попит, що зростає.

Пошити капелюх - премудрість не з легких. Замкнутий цикл виробництва, скажімо, фетрового головного убору включає 72 операції, кожна з яких проводиться на окремій машині. Один тільки формувальний прес німецького походження коштує близько $48 тис. Не дивно, що виробників фетрових капелюхів повного циклу не те що в Україні - у світі лише дев'ять. Причому одне з них має українське коріння. На заготівлях цього підприємства роблять бізнес і новачки-самоуки, і відомі дизайнери. Якщо говорити про таку схему роботи, то для організації виробництва буде достатньо $40-50 тис., основна частина яких буде спрямована на придбання сушильних камер, парогенераторів, швейних машин. Але обладнання – ще не все. Де знайти спеціаліста – ось у чому питання, бо майстрів-капелюшників в Україні, виявляється, ніколи не готували. За Союзу капелюшних майстрів вирощували в Казані. І тому тепер доводиться вишукувати працівників з підприємств, що розорилися, переманювати у конкурентів. Ну, і, звичайно, навчати самотужки. Справді, виробництво фетрових капелюхів

В останній місяць почастішали запити на сумки нових колекцій. Однак підприємниця поки що не поспішає задовольняти клієнтські забаганки. І так вже модельний ряд поповнювався двічі. Але якщо запити на новинки почастішають, доведеться вирушати на шопінг - до Польщі та Італії. Каже, що купувати брендові речі в українських бутіках навіть на розпродажах економічно недоцільно. Плюс уже з'явилися напрацьовані зв'язки, а тому можна і про індивідуальну знижку домовитись. При цьому недорогі сумочки окупаються за два-три місяці прокату. Дорогі вироби приносять зиск лише у випадку