У січні-лютому 2011 року імпорт марганцевої руди збільшився на 20%, або на 41,51 тис. тонн порівняно з січнем-лютим 2010 року до 248,78 тис. тонн на 116,06 млн дол. Як повідомлялося, у січні 2011 року року порівняно з груднем 2010 року імпорт марганцевої руди збільшився на 19,7%, або на 20,99 тис. тонн до 127,39 тис. тонн на 70,06 млн дол. У 2010 році імпорт марганцевої руди збільшився на

У січні-квітні 2010 року порівняно з січнем-квітнем 2009 року експорт марганцевої руди з України зріс у 6,9 раза і склав 2,33 тис. тонн, на 160 тис. дол. Як повідомлялося, у березні експорт марганцевої руди становив 0 ,14 тис. тонн, на 10 тис. дол. У 2009 році порівняно з 2008 роком експорт марганцевої руди зменшився на 82,3% і склав

Так, за 4 місяці 2010 р. Марганецький ГЗК збільшив виробництво марганцевого концентрату в 9,47 раза, до 228,3 тис. т. У той же час Орджонікідзевський ГЗК за вказаний період наростив виробництво марганцевого концентрату майже в 4 рази, до 203,9 тис. т. Також підприємство виробило 109,1 тис. т марганцевого агломерату (у січні-квітні ця продукція не випускалася). Нагадаємо, що у січні-березні 2010 р. українські гірничорудні підприємства виробили

Так, за 4 місяці 2010 р. Марганецький ГЗК збільшив виробництво марганцевого концентрату в 9,47 раза, до 228,3 тис. Водночас Орджонікідзевський ГЗК за вказаний період наростив виробництво марганцевого концентрату майже в 4 рази, до 203,9 тис. т. Також підприємство виробило 109,1 тис. т марганцевого агломерату (у січні-квітні ця продукція не випускалася). Нагадаємо, що у січні-березні 2010 р. українські гірничорудні підприємства виробили

У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) у цей період завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована - 6 тис. тонн (51%); магнезія перепалена агломерована інша – 6 тис. тонн (49%); оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію - до 1% постачання. Значна частина імпорту магнезиту була завезена без визначення марок із поділом за фракційним складом. В основному імпортувалися такі марки (фракційний склад) як:

У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), у період, що розглядається, завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована - 11 тис. тонн, або 54%; магнезія перепалена агломерована інша – 9 тис. тонн, або 46%; оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію і природний карбонат магнію - 1 % поставок. Значна частина імпорту магнезиту була завезена без визначення марок із поділом за фракційним складом. В основному імпортувалися такі марки (фракційний склад) як:

У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), у період, що розглядається, завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована - 11 тис. тонн (53%); магнезія перепалена агломерована інша – 10 тис. тонн (45%); оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію і природний карбонат магнію - 2% поставок. Значна частина імпорту магнезиту була завезена без визначення марок із поділом за фракційним складом. В основному імпортувалися такі марки (фракційний склад) як:

У натуральному вираженні обсяг постачання магнезиту з Росії становив 178 тис. тонн за середнього рівня цін 362,6 USD/mt. Зі Словаччини було завезено 138 тис. тонн магнезиту при середньому рівні цін 325,7 USD/mt. У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) у період, що розглядається, завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована інша - 215 тис. тонн (57%); магнезія перепалена агломерована – 159 тис. тонн (42%); оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію -

У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (YKT ЗЕД), у період, що розглядається, завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована (інша) - 66 тис. тонн (54%); магнезія перепалена агломерована – 56 тис. тонн (45%); оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію – 0,7 тис. тонн (1%); карбонат магнію природний – до 1%, або до 1 тис. тонн. Значна частина імпорту магнезиту була завезена без визначення марок із поділом за фракційним складом. В основному імпортувалися такі марки (фракційний склад) як:

В рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), у період, що розглядається, завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована (інша) - 132тис. тонн (53%); магнезія перепалена агломерована – 113 тис. тонн (46%); оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію -1%; карбонат магнію природний – до 1 %. Значна частина імпорту магнезиту була завезена без визначення марок із поділом за фракційним складом. Здебільшого імпортувалися такі марки (фракційний склад) як

У рамках української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) у цей період завозилися такі групи як: магнезія перепалена агломерована інша - 271 тис. тонн (53%); магнезія перепалена агломерована – 238 тис. тонн (46%); оксид магнію, крім кальцинованого природного карбонату магнію ~ 1%; карбонат магнію природний – до 1 %. Значну частину імпорту магнезиту було завезено без

Україна належить до країн, які мають значні запаси елементарного брому. В останні роки видобуток брому у ВАТ "Бром" (Красноперекопськ) становив близько 2 тис. т. За 11 місяців 2010 р. у ВАТ "Бром" вироблено 3493 т брому та 7575 т бромідів. Незначна частина елементарного брому (близько 6% 2010 р.) експортується. За 10 місяців на експорт поставлено 194,5 т брому на $529,8 тис. Світовий ринок брому нині контролюють три компанії: ICI, Albemarle та Chemtura, з яких остання поступово набуває статусу торгової компанії. На ці компанії припадає понад 80% усіх світових потужностей (790 тис. т на 2008 рік). Ціна на бром та його сполуки на світовому ринку останніми роками підвищувалася внаслідок розширення ринків збуту, значного подорожчання електроенергії та сировинних матеріалів, а також зростання витрат на транспортування. Компанія Albemarle (США) оголосила про підвищення з 1 січня 2011 р. цін на елементарний бром

У цьому огляді міститься інформація щодо ринку графіту України на прикладі компанії, що спеціалізується на виробництві електродної продукції та компонентів промислового призначення для металургії, а саме: основні акціонери компанії; структура капіталу; організаційна структура; сировинна база; виробництво; географія продаж; структура експорту продукції; основні проблеми компанії; показники рентабельності; динаміка виручки від продукції; компанії-аналоги-фундаментальні показники; порівняльні показники; розрахунок підсумкового цінового орієнтиру; баланс та інше

В останні роки українська вогнетривка промисловість зіткнулася зі скороченням попиту на свою продукцію з боку металургів, які сьогодні віддають перевагу імпортним вогнетривам, які в основному поставляються з Китаю. Про це неодноразово заявляли представники асоціації «Укрвогнетупор». За нашою інформацією, власники деяких заводів шукають покупців своїх активів. Нервовість у роботу галузі додає і минулорічна зміна власників на ВАТ «Запоріжсталь» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча», яким належать ВАТ «Запорожогнеупор» та ВАТ «Кондратьєвський ОЗ» відповідно. Для нових власників металургійних комбінатів вогнетривкий бізнес непрофільний, тому не виключено, що після завершення аудиту активів і ці підприємства будуть виставлені на продаж.

У березні в Україні очікується нове пожвавлення виробництва металургійної продукції. На цьому тлі стійка думка, що посткризове відновлення гірничо-металургійного комплексу покращить ситуацію і в суміжних областях, включаючи вогнетривку галузь. Проте реальна картина вітчизняного ринку вогнетривів залежить не лише від загального кризового стану металургії.

Українська вогнетривка промисловість виробляє більшість видів вогнетривів, починаючи від широко поширеної алюмосилікатної та динасової до магнезіальної продукції. Лідер галузі - "Запорожогнеупор". Крім нього, діють Часовоярський та Великоанадольський вогнетривкі комбінати, Красногорівський, Кондратьєвський, Пантелеймонівський вогнетривкі та Червоноармійський динасові заводи. Магнезіальні вогнетриви в Україні випускає “Запоріжвогнетрив” та Пантелеймонівський завод. Як повідомили у Міністерстві промислової політики, вся магнезіальна сировина імпортується — переважно з Китаю та Росії. Втім, пострадянський лідер із виробництва магнезіальної сировини — однойменна російська група “Магнезит” багато в чому вичерпала свою традиційну сировинну базу на Уралі і тепер розвиває нові родовища в Китаї, маючи намір освоювати Західний Сибір.

У 2009 році металургійні підприємства України використали для капітальних та поточних ремонтів теплових агрегатів 389 тисяч тонн вогнетривів, що на 294 тисячі тонн менше ніж у 2008 році. Таким чином, споживання знизилося на 43%, що було пов'язано із зменшенням виробництва чавуну та сталі. Ще однією з причин було те, що в період падіння виробництва стали в 2009 році основна частка простоїв припала на мартенівські печі, а відтак скоротилася і кількість їх ремонтів. При цьому у металургійному виробництві України збільшилася частка конвертерної сталі та електросталі. Саме у цих виробництвах частка споживання імпортних вогнетривів залишається ще великою. Так, у 2008 та 2009 роках було використано відповідно 98 тисяч та 109 тисяч тонн імпортних вогнетривів. Питома витрата привізних вогнетривів досягла значної цифри — 3,64 кілограма на тонну сталі. Розширення обсягів імпорту багато в чому визначається високими експлуатаційними кондиціями вогнетривів за конкурентних цін. При цьому металургійні підприємства дедалі частіше укладають контракти на

Одна із суміжних підгалузей гірничо-металургійного комплексу — виробництво вогнетривів — скоротить за підсумками року виробництво щонайменше вдвічі-втричі. В асоціації «Укрвогнетупор» повідомили, що випуск цієї продукції становитиме у 2009 р. у кращому разі 220-230 тис. т, хоча нормальні обсяги виробництва для підгалузі досягали приблизно 700-750 тис. т. Основна причина – металургійні підприємства, які є головними споживачами цієї продукції, закуповують вогнетриви тільки для поточних потреб, відклавши до найкращих часів реалізацію масштабної модернізації.

Незважаючи на видиму збитковість вогнетривкої галузі, даний сектор економіки характеризується переплетенням інтересів великих ФПГ та політичних груп. При цьому криза не так послабила, як видозмінила боротьбу за контроль над вітчизняним виробництвом вогнетривів. Одним із пунктів затвердженого у листопаді 2008 р. урядового меморандуму про підтримку гірничо-металургійного комплексу стала обіцянка не підвищувати плату за користування надрами. Втім, подібні платежі цього року вже були суттєво підвищені. Не кажучи вже про те, що вже на початку грудня представники компаній ГМК звинуватили Кабінет Міністрів у невиконанні умов меморандуму.

Криза змушує вогнетривників України зупиняти заводи, але ціни все одно знижуються дуже неохоче. Причина – надлишок потужностей за їхньої переважної орієнтації виробництва традиційної, а простіше кажучи, застарілої продукції. Кризові явища у вогнетривкій промисловості України почалися задовго до кризи у металургії. Можна навіть сказати, що непроста ситуація у підгалузі зберігалася практично весь час підйому в металургії у 2003-08 роках. Так, якщо у 2005 р., за інформацією, вітчизняні вогнетривкі підприємства випустили майже 900 тис. т вогнетривів, то вже у 2006 р. – на 17% (або на 152,2 тис. т) менше, що становило 743 тис. т Минулого року обсяг виробництва залишився на рівні 2007 р. – 740 тис. т.