У зв'язку зі скороченням обсягів будівництва житлових та комерційних будівель та зниженням купівельної спроможності населення не в кращому становищі виявилися виробники та імпортери підпокрівельної плівки. За їхніми словами, цього року суттєвого зростання обсягів збуту не відбулося, а зараз зараз дешевий товар. А якщо товар недорогий, то й вимоги до його якості невисокі. Вадим Богацький, керівник відділу “Партнерські продажі” компанії “ТПК”, зазначає, що, прагнучи реалізувати заплановані на 2010 р. обсяги збуту та зберегти конкурентоспроможність, деякі закордонні виробники помітно знизили якісні характеристики продукції, що випускається.

Сучасний ринок характеризується іншим розподілом попиту. За оцінкою, комерційного директора компанії ТОВ «ТеплоБуд ХБК», національного менеджера з продажу італійської керамічної черепиці компанії «ФБМ», як мінімум половина замовників віддають перевагу металочерепиці. За нею слідує шифер та єврошифер з 27% нових продажів, бітумна черепиця – 10%, натуральна черепиця – 6,3%. У 2006-2008 роках. поступово зростала популярність таких матеріалів, як металочерепиця та профнастил, поступово набувала більшого поширення натуральна черепиця, а шифер здавав свої позиції.

Щоб здешевити собівартість етилену та поліетилену відповідно, а також звільнитися від давальницьких умов співробітництва, лобі інвестора підприємства — компанії «Лукойл» — домагалося у Верховній Раді скасування мита та акцизу на сировину, що ввозиться. Першої перемоги на заводі в цьому питанні вже здобули — 8 липня 2010 р. депутати скасували акциз, що діє, у розмірі EUR50/т і 6% ввізного мита на продукти нафтохімії, які використовуються для піролізу. Це, очевидно, сприяло запуску етиленового виробництва на ТОВ. Раніше народні обранці та чиновники перешкоджали впровадженню цієї ініціативи, оскільки побоювалися, що цією схемою здешевленого постачання інвестор скористається для просування зазначеної продукції на український ринок. Документ посилив би конкурентні переваги «Лукойлу» на нафтовому ринку в сегменті дизпалива, чому б не зраділи інші виробники нафтопродуктів.

Загальний обсяг ринку скатних покрівельних матеріалів у 2009 році спеціалістами компанії «ТПК» оцінюється приблизно в 54,5 млн. м2. При цьому структура продажів була такою: шифер – 61,19%, металочерепиця – 17,9%, єврошифер – 7,94%, бітумна черепиця – 5,46%, керамічна черепиця – 0,6%, цементнопіщана черепиця – 0,35 %, цинкова покрівля – 3,12%. За останній рік скоротилася частка дорогих матеріалів, і, відповідно, зріс продаж дешевшого шиферу.

Підвісні стелі з мінерального волокна є виключно закордонними торговими марками, такими як AMF, Armstrong, Ecophon, OWA, USG, а також численними виробами з Азії. Сегмент металевих підвісних стель наповнений такими зарубіжними брендами як Armstrong, Aspen, Geipel, «Албес». Випускають стелі з алюмінію та оцинкованої сталі і вітчизняні підприємства: АМТТ, ІБК «Малахіт», «Скіф» та ін. склад операторів. «Компанія USG залишила стельовий сегмент. Практично немає активності з боку OWA, – повідомляє Олексій Ляпін. – Були перебої постачання азіатських плит через відсутність кредитування. Скоротилося і кількість імпортерів, але, на щастя, неістотно. Сильно позначилися на операторах коливання курсів валют, що почалися ще наприкінці 2008 року: деяких обвал гривні призвів до банкрутства. Майже всі оператори закрили свої кредитні лінії навіть для VIP клієнтів». Суттєво скоротилася кількість фірм, що перепродують

У виробництві систем підвісних стель використовують різні види матеріалів, починаючи мінеральним волокном, скловолокном, пластмасою, металом (сталь, алюміній), гіпсокартоном і закінчуючи деревом (це може бути ДВП, МДФ, ДСП зі шпоном або обробкою ламінатом). Український ринок, на думку Олега Майданюка, насичений різними видами підвісних стель. У багатьох будинках різного призначення лідером у використанні були стелі з мінераловолокнистих плит та гіпсокартону. Але дизайнерські студії, архітектурні бюро та інтер'єрні майстерні завжди намагаються йти на кілька кроків попереду свого часу та пропонувати клієнтам нові унікальні рішення для оформлення стельового простору. Цю ж тенденцію підтримує і Дарія Кузнєцова: «У споживчих колах простежується відхід багатьох замовників від важких гіпсових плит. Більше йде орієнтація на дизайнерські стелі. Наразі замовники, архітектори, будівельники відмовляються від

Якщо всі оператори у 2010 році продадуть 3 млн кв. м підвісної стелі це буде дуже непоганий результат. Наразі справи у "стельових" компаній не надто хороші, але з розморожуванням у найближчі місяці деяких об'єктів обсяги продажів у сегменті мають збільшитися. Проте показників 2007 року слід очікувати не раніше як за два роки.

Ринок покрівельних матеріалів, хоч і дуже повільно, але все ж таки виходить з кризи. Наприклад, ще взимку багато компаній проводили різні стимулюючі акції зі знижками до 35% і більше, що свідчило про екстремально низький попит. Перші весняні місяці порадували фірми, що займаються продажем покрівельних матеріалів. У березні реалізація продукції за деякими позиціями зросла більш ніж на 30–45% порівняно із зимовим періодом. Якщо вірити оптимістичним прогнозам, споживання покрівельних матеріалів цього року залишиться на рівні минулого, а можливо, за певними категоріями зросте на 10–15%.

2010 року в Україні з'явиться перший вітчизняний виробник модульних підвісних стель. Позиції імпортерів можуть похитнутися. Фінансова криза та зниження продажів матеріалів для обробки стель, природно, призвели до посилення конкуренції між їхніми постачальниками і, як результат, до перерозподілу ринкових часток компаній. Наприклад, у сегменті модульних підвісних стель із мінеральних волокон, які в Україні не виробляють, спостерігається зменшення частки китайської продукції. Зокрема, за оцінками представництва компанії Knauf AMF в Україні, у 2009 р. порівняно з 2008 р. частка підвісних стель із Піднебесної у структурі субринку зменшилася з 60% до 51%. Як стверджують експерти, цим не преминули скористатися постачальники модульних стель підвісних торгових марок AMF і Armstrong. За 2009 р. їх частки збільшились на 4 п.п. кожна.

Українська влада дає можливість білоруським виробникам ДВП стати ближчими до наших меблярів. Минулого тижня Мінекономіки України повідомило про досягнення домовленості з компанією «Могилівенерго», яка погодилася обмежити постачання деревноволокнистих плит мокрого способу виробництва до нашої країни на цей рік лімітом у 1,4 млн кв. м. Про те, що українська та білоруська сторони знайшли «мокрий» дерев'яний консенсус, стало відомо за підсумками консультацій у Мінську, учасниками яких стали Міністерство економіки України та Міністерство закордонних справ Білорусі. Минулої середи прес-служба українського економічного відомства повідомила про досягнення принципової домовленості між найбільшим вітчизняним виробником ДВП «Уніпліт» та білоруським підприємством «Могилівенерго».

Восени цього року коростенський завод має вийти на повну потужність близько 900 куб. м деревних плит на добу, що відповідає річній продуктивності на рівні 300 тис. куб. м. Передбачається, що тут випускатимуть плити МДФ, що використовуються в меблевій промисловості та при виготовленні стінових панелей, а також ХДФ, що є основою для покриття для підлоги. Більша частина їх ламінуватиметься і застосовуватиметься для випуску паркетних панелей на потужностях підприємства. Судячи з інформації представників ТОВ «Арт-Прогрес», свої амбіції вирішив реалізовувати з розмахом. Загальна вартість проекту створення деревообробного заводу в Коростені оцінюється в 120 млн. євро.

У 2010 р. очікується запуск заводу «Метали та полімери» (Алчевськ) річною потужністю 100 тис. т оцинкованого прокату та 70 тис. т забарвленого прокату. Запуск першої черги запланований на березень 2010 р., а зараз ведуться пусконалагоджувальні роботи. Спочатку буде запущено лінію з нанесення полімерного покриття, а до середини поточного року розпочне роботу лінія оцинкування. Таким чином, до кінця року потужність українських виробників оцинкування досягне 740 тис. т. Однак із усіх підприємств лише ММК ім. Ілліча здійснює власний прокат, решта змушена імпортувати сталеві рулони з Росії, Казахстану чи Європи. Не буде винятком і "Юністил", базовим постачальником якого стане ВАТ "Сєвєрсталь". У Кривому Розі буде організовано склад відповідального зберігання продукції постачальників металопрокату обсягом 8 тис. т, що дозволить скоротити терміни виробництва оцинкування на замовлення.

Падіння обсягів продажу металочерепиці минулого року, за оцінками учасників ринку, становило понад 33%. Про зменшення обсягів продажу металочерепиці свідчать і дані Держкомстату, згідно з якими обсяги постачання металочерепиці з-за кордону скоротилися майже в 4 рази. Падіння, зумовлене негативним впливом загальної економічної ситуацією в країні, кризою банківської системи та падінням купівельної спроможності населення, змусило гравців оптимізувати свої внутрішні витрати, переглянути свою цінову політику, а також звернути особливу увагу на канали збуту та кінцевого споживача.

Скорочення обсягів продажу металочерепиці в 2009 р. на третину, порівняно з 2008 р., посилило конкуренцію і, відповідно, призвело до деякого перерозподілу часток ринку між гравцями. Зокрема, оператори відзначають, що найбільше постраждали дрібні та середні компанії, а три великих гравці утримали лідируючі позиції. Так, за оцінками компанії "ТПК", у 2009 р. ринкова частка трьох ключових компаній становила 45%, а за даними ЗАТ "Рууккі Україна" - 65%. При цьому за рік, за даними самих лідерів, вони втратили 1-1,3 п.п. У свою чергу, дрібні та середні оператори, за інформацією найбільших гравців, минулого року втратили 3-4 п.п. Порівняно з 2008 р. Одним із загарбників ринкових позицій невеликих компаній стало ТОВ “Прушинський”, яке, за спостереженнями операторів, останніми роками активно розвивається. Так, за даними ЗАТ “Рууккі Україна”, у 2009 р. порівняно з 2008 р. ринкова частка вищезгаданої фірми збільшилася з 7% до 12%.

До цього часу вітчизняні споживачі користувалися марками удароміцного полістиролу імпортного виробництва. Цього року домінуючим постачальником є ​​Росія. Її частка на нашому ринку за цим полімером становить 40%, 25% імпорту здійснює Німеччина, 16% товару завозиться з Бельгії. Інші обсяги надходять з Польщі, Угорщини та інших за інформацією «Держзовнішінформу». За її словами, середньозважена вартість імпортованих марок полістиролу на даний момент коливається в межах $1470-1530 за 1 т. За минулий рік на ринку відзначається майже дворазове падіння виробництва полістиролів у зв'язку з кризою, хоча сама по собі продукція вважалася дуже перспективною, оскільки в Україні недостатньо розвинене виробництво та споживання товарів будівельної хімії, до яких належать і полістирол.

Ринок виробів із забарвленого та незабарвленого металу, обсяг якого останні кілька років зростав на 25-30% щорічно, наприкінці минулого року здав позиції. За оцінками операторів, у 2008 р., порівняно з 2007 р., обсяг продажу виробів із забарвленого та незабарвленого металу збільшився не більше ніж на 10-15%. Зокрема, за даними компанії “ТПК”, минулого року український ринок спожив приблизно 175 тис.т виробів з забарвленого металу, що приблизно на 12% більше, ніж у 2007 р. Утім, у зв'язку з фінансовою кризою, поточного року навіть ці показники будуть недосяжними. За прогнозами операторів, обсяг продажу виробів із забарвленого та незабарвленого металу скоротиться за підсумками року на 30-40%. Щоб утримати власну ринкову частку або, зрештою, просто вижити в умовах кризи, профільники, як і оператори інших ринків будматеріалів, змінюють свою цінову політику. Експерт, який побажав залишитися неназваним, зізнається, що в деяких випадках операторам навіть доводиться відпускати товар собі на збиток. Пояснюється це просто — вони купували метал за старим курсом євро та долара, а відпускають за гривні, які значно втратили ціну.

Ринок будівельної техніки України, який нещодавно динамічно розвивається, сьогодні переживає не найкращі часи. Ще у 2007 р. українському ринку будівельної техніки могли позаздрити інші галузі економіки — цей сегмент показував завидну стабільність розвитку та значне зростання (від 15 до 50 % з різних видів будівельної техніки). Проте вже на початку літа 2008 року на ринку почали відбуватися зміни у гірший бік, які ознаменувалися суттєвим скороченням обсягів споживаної техніки.

Наприкінці осені 2008 року виробники та імпортери відзначили падіння продажів настінної та плитки для підлоги. Переживши серйозні потрясіння, ринок керамічної плитки та керамограніту набув нових рис. До 2008-го в Україні спостерігалося збільшення обсягів продажу керамічної плитки та керамограніту. Цьому сприяло багато позитивних чинників. Збільшення добробуту населення, розвиток кредитування, доступна іпотека дали можливість купувати квартири та робити в них ремонт усім охочим. Загальне зростання житлового, промислового та комерційного будівництва також сприяло стабільному розвитку ринку. За оцінками фахівців, 2006–2008-го сегмент щорічно показував зростання близько 25–30 %. За даними учасників ринку, у докризовий період частка споживання плитки будівельними об'єктами становила близько 50%. Сьогодні ситуація змінилася: зріс відсоток споживання плитки кінцевими покупцями, які купують оздоблювальні матеріали для ремонту.

Ні для кого не секрет, що через фінансову кризу обсяги продажів багатьох будівельних матеріалів скоротилися в 2 рази і більше. Така сама ситуація донедавна спостерігалася і на ринку орієнтовано-стружкових (ОС) плит. За даними імпортерів, у першому півріччі поточного року порівняно з аналогічним періодом 2008 р. обсяги продажів цієї продукції зменшилися в 1,5 рази і більше. Підтверджує ці цифри та офіційна статистика. Так, за даними Держкомстату, за п'ять місяців 2009 р. порівняно з аналогічним періодом 2008 р. обсяг імпорту (і відповідно продажів, оскільки весь товар в Україну імпортується) скоротився приблизно на 59%.

Обсяги продажів багатьох будівельних матеріалів у період кризи скоротилися щонайменше вдвічі. Не став винятком і ринок орієнтовано-стружкових плит, обсяги продажу цієї продукції зменшились у першому півріччі у 1,5 раза та більше. За даними Держкомстату, за п'ять місяців 2009 р. порівняно з аналогічним періодом 2008 р. обсяг імпорту скоротився приблизно на 59%. Як зазначають імпортери, починаючи з червня попит на ОС-плити значно підвищився, і зараз спостерігається певний дефіцит цього товару. Учасники ринку навіть говорять про реалізацію товару «фактично з коліс». У липні, порівняно з червнем поточного року, продажі деяких компаній збільшилися на 20-25%.